Поради психолога

59 ІГОР З ДІТЬМИ

Психологиня Светлана Ройз опублікувала добірку ігор з дітьми 3-8 років – для різних каналів сприйняття. Вона підкреслює, що гра – це завжди і розвиток, і терапія, і адаптація. Але сучасне покоління дітей не отримує тієї кількості стимулів в різних каналах сприйняття, яке було б важливим і доцільним. У них перестимульований візуальний канал, решта – часто недостимульовані. І різноманітні ігри – це сенсорна інтеграція.

Тож, коли як не зараз, стимулювати різні канали сприйняття дітей:

Візуальний канал (НЕ гаджети):
* Роздруківки розмальовок та книжки-розмальовки.
* Малювати мандали.
* Малювання одночасно на одному аркуші.
* Малювання зубною щіткою.
* Малювання долонями (ставити відбитки пальців і домальовувати деталі).
* Малювання з закритими очима.
* Викладання малюнків нитками.
* Робити ангелів з макаронів.
* Робити іграшки з втулок від туалетного паперу.
* Дітям різного віку подобається «відривні аплікації» – спочатку на дрібні шматочки руками рветься або кольоровий папір, або листки з журналів, потім з уривків робиться колаж.
* Кожен день тижня назвати «своїм кольором» – наприклад, понеділок – червоний, вівторок – помаранчевий, середа – жовтий і т.д. за кольорами веселки. Кожен день надягати одяг або якусь деталь одягу певного кольору, спробувати знайти продукти такого кольору, або – час від часу кричати – наприклад, «червоний» – і потрібно швидко доторкнутися до предмета цього кольору.

Вербальний канал
* Вчити кожен день одне нове слово на іноземній мові
(З цього ж слова, написаного багато разів – можна зробити малюнок.)
* З букв одного слова складати інші слова (наприклад з букв слова трансформатор – можна придумати – торт, трон, рот, форма та ін.)
* Гра “телеграма” – на кожну букву загаданого слова придумати слово, так щоб вийшло речення (наприклад, СЛОН – суворий лікар обіймає нас 🙂
* Співати.
* Говорити скоромовки.
* Ми з донькою граємо у «вгадай предмет» (частина тіла, транспорт…) ставлячи питання, на які можна відповісти тільки «так» або «ні».

Тактильний
* Ігри з кінетичним піском (у нас є “розкопки динозаврів – промислова гра з формочками – динозаврів, раніше дочка грала в пасочки, зараз – я ховаю в пісок “скарби”, дитя відкопує).
* Лотки з крупами, в яких можна писати, малювати, ховати предмети (навіть дітям 8-9 років це подобається).
* Ігри з водою – наприклад, запускати, кораблики по воді, переміщати їх диханням.
* Домашні басейни з кульками.
* Дізнаватися предмети на дотик (цю гру люблять і дорослі діти. Можна пропонувати розрізняти продукти на смак, спеції і продукти – за ароматом.

Аудіальний
* Слухати тишу (моя улюблена гра :-))).
* Закрити очі і розрізнити якомога більше звуків.
* Написати букву р – в рядок від зовсім маленької до величезної. А в іншому рядку від величезної до маленької. Просити дитину, щоб вимовляла звук – підвищуючи гучність (чим менше буква, тим тихіше голос).
* З закритими очима вгадувати, по якому предмету вдарили (ложкою, олівцем …).

 Просторове сприйняття, концентрація, 3D (такі ігри стимулюють і розвиток часток мозку, пов’язаних з математичними здібностями, критичним мисленням).
* Змійка (доньці подарували гру з мого дитинства – дуже їй подобається, я знайшла в інтернеті схеми нових фігур).
* Магнітний конструктор.
* Мозаїка, яку потім можна прасувати праскою і виходять підставки під чашки.
* Орігамі.
* Джанга.
* Мікадо (можна замість промислових «паличок» використовувати олівці, ложки …).
* Шашки, шахи, доміно.
* Пазли.
* Можна вчити дітей пришивати ґудзики, вишивати, в’язати, плести макраме.
* Запускаємо дзиги, спостерігаємо за їх кружлянням.
* Домашній квест, пошуки скарбів.
* Переміщатися по кімнаті з закритими очима, орієнтуючись тільки на команди партнера по грі (можна говорити – вправо, вліво, прямо … а можна мовчки – торкаючись до правого, лівого плеча, спини).

 “Оральний праксис” і “ігри з диханням”
* Мильні бульбашки.
* Аеробол – дуємо на обгортки з-під цукерок (або передаючи один одному, або, “задуваючи” голи).
* Задуваємо свічки.
* Намагатися підтримувати в повітрі легкий предмет, наприклад, перо.
* Разом співати.
* Через широкі коктейльні трубочки дути на кульку з паперу – потрапляти нею в «яблучко».

 Соціальні ігри
* Рольові ігри з ляльками та іграшками, домашній театр.
* Тіньовий театр.
* Можна разом займатися кулінарією, грати в ресторан (це добре допомагає, коли потрібно швидко приготувати обід, посадити дитину за малюванням меню 🙂
* Варити разом шоколад.
* Робити міні-спектаклі, записувати їх на камеру телефону. (Ми по казкам і малюнкам доньки іноді робимо фільми.)
* Робити будиночок з подушок і пледів – ходити в гості 🙂
* “Зустріти” дітей з друзями – в zoom, чаті Вайбера та ін.
* Оркестр (інструменти – все, що видає звук в будинку).

 Рух:
* Твістер.
* Пальчиковий твістер.
* Стрибки на кулі-стрибунці (Замість батута – стрибки на дозволеній подушці 🙂
* Хованки.
* Битва подушками.
* Битва кульками.
* Коли ми обмежені в русі – дочка особливо любить настільний (наліжковий 🙂 футбол.
* Ми часто з донькою танцюємо «різні настрої». (Якщо зовсім мало місця, можна ниткою викласти кордони «танцполу» і ввести додаткове правило – за них не виходити).

Важливо пам’ятати, що діти до 6 років прагнуть грати в «егоцентричні» гри – за своїми правилами. Але коли ми їм пропонуємо гру з встановленими правилами – це готує їх до «дорослого життя» з дотриманням певних норм (це профілактика «соціальної депривації»).

Веселого дорослішання і сил всім батькам.

Психологічні поради щодо поведінки під час короновірусу.

Час, коли весь світ живе лише одними новинами та слідкує за ними, і це стосується коронавірусу. У повсякденному житті найбільше лякає невідомість, а про коронаваріус чи COVID-19 дуже мало інформації, при цьому він може завдати непоправних наслідків. Звідки він взявся? Що це таке насправді, як поширюється та як його зупинити? Відповідей поки недостатньо і це може викликати паніку у людей.

Коли ви пошукаєте інформацію про вірус, чим він відрізняється від грипу та ГРВІ, то мало що зрозумієте. І це ще більше викликає тривогу. На нас впливають медіа, соціальні мережі, наше оточення, яке ділиться своєю тривогою. І якщо навіть ви раніше спокійно ставилися до ситуації з коронавірусом, то після такої атаки можете запанікувати. У такому стані нами керують емоції, а прагматизм та холодний розум зникають.

Це можна пояснити – спрацьовує «інстинкт самозбереження». Страх стає рушієм, підказує нам, що робити, куди бігти, як себе рятувати. Тому такий бум у супермаркетах та аптеках – треба все купити, щоб себе вберегти. Якщо б це відбувалося лише в Україні, то можна було б вважати, що це генетична пам’ять нації. Українці пережили два Голодомори та надскладні 90-ті. А генетична пам’ять зберігається сотнями років, тож це могло б вплинути на цю скупку продуктів та медикаментів. Та ж ні, в Італії, Австралії, Китаї також порожні прилавки магазинів.

Такий стан постійної тривоги впливає на наше повсякденне життя. Ми менш ефективні та продуктивні, ми втомлені та засмучені, ми агресуємо на рідних та колег, у нас погіршується самопочуття, починаємо шукати в собі симптоми, нас огортає паніка. Спробую допомогти, дати поради, як не втратити рівновагу та жити повноцінним життям, незважаючи на карантин, закриття розважальних закладів та неймовірний страх.

В першу чергу, найважливішим є уміння знаходити в собі ресурси. Це ті дії, які допомагають зберігати спокій та душевну рівновагу, які розслабляють. У кожної людини – це свій варіант. Хтось любить смачно і цікаво поїсти, хтось подивитися цікаве кіно, комусь допомагає прибирання. Хтось любить малювати чи щось виробляти власними руками, хтось любить природу, яка дає енергію. Цей список можна продовжувати і продовжувати, головне, щоб Вам у цій діяльності було спокійно, затишно та безпечно.

Перевіряйте інформацію та критично мисліть. Важливою є гігієна в отриманні інформації. Проаналізуйте: чи те, що Ви читаєте чи дивитесь, є першоджерелом? Не переглядайте лише заголовки, вони оманливі.

Подумайте про рівень тривоги дітей, який вони не вміють ще контролювати. Щоб вони відчували себе у безпеці, ви маєте бути спокійними та врівноваженими. Діти мають право про все знати, будьте з ними відвертими.

Зрозумійте, що багато чого залежить від вас, а є те, що вам не змінити. Піклуйтеся про себе, дотримуйтесь рекомендацій лікарів, не ризикуйте власним здоров’ям. Якщо у вас схильність до простудних захворювань, не пийте холодного і газованого. Якщо у вас хворий шлунок, не їжте гострого та сильно смаженого. Не ризикуйте у цей період.

Думки та слова матеріалізуються. Позитив притягує таку ж силу мають думки та слова. Вірте у найкраще, любіть життя та насолоджуйтесь ним.

Шукайте можливості. Під час карантину треба якось себе розважати, але всі заклади закриті. Не проблема! У Вас з’являються нові можливості та шанс зробити те, на що часу не вистачало, а дуже хотілося. Можна картину намалювати чи книжку прочитати, або з дитиною провести багато часу. Для дітей є багато онлайн навчання і для вас точно щось знайдеться, можна самоосвітою зайнятися. В такий момент, коли є пауза та перерва, можете оцінити власне життя, проаналізувати його, можливо, у вас з’являться нові і важливі ідеї щодо бізнесу, сім’ї, освіти, роботи чи життя. Ловіть момент!

І важливе, у час високого рівня напруженості, можуть розвиватися тривожні симптоми і тоді потрібна допомога спеціаліста – психолога чи психотерапевта. Тривога – це постійний стан без видимої причини. Якщо це заважає мислити, погіршується концентрація, важко виконувати повсякденні справи, не зволікайте. Піклуйтесь про себе та своїх близьких.

Вивчаємо ЕМОЦІЇ

 Здивування

Покладіть одну з улюблених іграшок малюка в незвичайне місце. Потім при ньому знайдіть і щиро здивуйтесь: «Ой, звідки тут твоя машинка? Вона ж завжди в шафці? Я так здивована своєю знахідкою! » Покажіть дитині піктограму «здивування» з великими очима і круглим ротом. Обговоріть, в яких ситуаціях за останні дні ви були здивовані і придумайте разом кілька потенційних ситуацій, коли ще можна здивуватися. Тут можна дати волю фантазії і дивуватися динозаврам на вашій вулиці або снігу влітку. Чим безглуздіше і цікавіша ситуація, тим глибше дитина відчує саму емоцію.

Сором язливість.Розіграйте сценку з іграшками. Посадіть ведмедика з машинкою на диван, а самі станьте неподалік с зайчиком і міркуйте вголос: «Я б хотів подружитися з ведмедиком і попросити у нього машинку пограти, але соромлюся. Раптом він не захоче ділитися, раптом навіть не захоче розмовляти зі мною. Мені буде потім ніяково і неприємно. Але при цьому дуже хочеться разом весело грати ».

Запитайте малюка: «Що відчуває зараз зайка?» Розкажіть, що це сором’язливість і покажіть піктограму з червоними щоками. Розкажіть як правильно вести себе в такій ситуації. Якщо потрібно програйте сценку з іграшками, де малюк буде то в ролі зайчика, то в ролі ведмедика. Нехай ведмедик сам проявить ініціативу і запропонує зайчику дружбу, а зайка наступного разу постарається бути сміливіший і познайомиться з ведмедиком.

БайдужістьТакож можна продемонструвати на прикладі іграшок, розігравши невелику сценку. Ляльці – мамі інші іграшки приносять показати свої вироби, малюнки, знахідки з прогулянки або ще щось. А вона байдужим голосом однаково всім відповідає: Так, нормально. Ага, молодець. Іноді навіть не дивиться, що їй там показують. Назвіть емоцію і обговоріть з малюком, як могло таке статися, що мамі стало все байдуже.Іншим варіантом може бути сценка, де до одного звіра приходять інші і розповідають те, що йому потенційно не цікаво. Напр., До лисички приходить білка і каже, що в лісі горіхів повно, побігли рвати; ведмідь, що малина достигла, пішли збирати; коза, що трава на лузі зелена та соковита. А лисиця всім байдуже відповідає: «Ні, не хочу, не цікаво це мені». Обговоріть з малюком, чому це лисиці байдуже і чим можна зацікавити лисицю, що вона любить?СумнівПодивіться на небо і скажіть з сумнівом в голосі: «За прогнозом повинен бути дощ, а небо ясне і сонечко світить. Сумніваюся я, що піде дощ ». Покажіть картку з опущеним одним куточком рота. Обговоріть, коли ви сумніваєтеся (щось з вашої реальному житті), нехай дитина запропонує свої варіанти. Підберіть картинки з журналів або книг, де зображені ситуації в яких один з учасників сумнівається. З емоціями страху, смутку, злості і радості просто познайомитися, тому що вони часто зустрічаються в житті будь-якої дитини і тут досить гарний зворотний зв’язок – що він відчуває: Ти зараз сердишся бо не виходить з конструктора зробити літак;Ти сумуєш через те, що ми не змогли поїхати сьогодні в парк;Тобі страшно, тому що боїшся, що оса тебе може вкусити;Ти такий радісний після батута! Я рада що тобі сподобалось. Ми обов’язково прийдемо сюди ще раз через тиждень.ЗахватЗахват – це найбільш яскраве почуття радості. Скажіть малюкові, що це дуже сильна радість і згадайте, коли він таке відчував. Може бути, коли Дід Мороз приніс бажану іграшку, коли здійснилася мрія чи перший раз за зиму з’їхав з гірки на санчатах, коли побачив в небі справжню веселку або катався на колесі огляду і все місто було як на долоні. Коли дитина зрозуміє чим відрізняється одна емоція від іншої і як вони називаються, можна переходити до ігор на закріплення матеріалу. Ігри після знайомства з емоціями:  Вирізки з журналів. Підберіть в журналах найбільш яскраві емоційні фото і «вгадуйте» з дитиною що на них зображено. Якщо дитина явно помиляється – розкажіть невелику історію про людину на зображенні, щоб малюк здогадався про яку емоцію йдеться. Ви навіть можете скласти з малюком альбом емоцій.  Піктограми на асфальті. Намалюйте сітку піктограм на асфальті (4-6) і демонструйте дитині різні емоції. Завдання маляти швидко розпізнати емоцію, назвати її і стрибнути на відповідний малюнок. Пошук. Перед прогулянкою підготуйте іскалку з обличчями людей або піктограмами. Завдання дитини: розглядати перехожих і відзначати, скільки людей з якими емоціями зустрілося йому на шляху. Одне слово – багато емоцій. Виберіть одне слово. По черзі вимовляєте і показуйте його з різними емоціями. Завдання другого гравця відгадати, яку емоцію ви зараз вдаєте. Щоб охопити більшу кількість емоцій використовуйте піктограми. В такому випадку гравці витягують картки по черзі і показують свої емоції. Чиїх емоцій відгадали більше, той і виграв.