Результати моніторингу якості освіти за 2019 – 2020 н.р.

             

 

КОНОТОПСЬКИЙ ДОШКІЛЬНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

(ЯСЛА-САДОК) № 2 « ВЕРБИЧЕНЬКА»

КОНОТОПСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

41600 м. Конотоп, вул. Сарнавська , буд. 15 тел. (05447) 2-40-05                                                                              e-mail: [email protected]

 

 

ЗВІТ

щодо проведення моніторингового дослідження реалізації

завдань Базового компонента дошкільної освіти в закладі дошкільної освіти №2 «Вербиченька» за 2019 – 2020 навчальний рік

 

                      Узагальнені результати діагностування рівня знань дітей  

           Відповідно до річного плану роботи ЗДО №2 «Вербиченька» на 2019-2020 навчальний рік,  з метою визначення рівня сформованості знань, умінь і навичок дітей в закладі дошкільної освіти в періоди з 17.09.2019 по 21.09.2019 , з 15.06.2019 по 19.06.2019  року (наказ від 29.09.2019 № 91 – од  «Про організацію та проведення моніторингового дослідження» ) , була проведена  педагогічна діагностика рівня компетентності дітей старшого дошкільного віку.         З метою відстеження динаміки зростання (зменшення) якісних показників кож­ної дитини та групи в цілому вихователями всіх вікових груп загального розвитку разом з вихователем-методистом здійснювалося двічі на рік моніторингове обстеження оволодіння дітьми 10 основними компетенціями: мовленнєвою, здоров’язбережувальною, художньо-продуктивною, сенсорно-пізнавальною, математичною, природничо-екологічною, предметно-практичною, особистісно-ціннісною, родинно-побутовою, соціально-комунікативною і стану фізичного розвитку дошкільників (вересень, травень) за програмою.

Основним завданням моніторингового дослідження було :

  • своєчасне оцінювання реального стану дошкільної освіти в старших групах ЗДО №2 «Вербиченька»;
  • підвищення якості навчально – виховного процесу
  • максимально об’єктивне прогнозування процесу розвитку освіти.

В усіх вікових групах навчально-пізнавальна діяльність організовувалась  за принципом розвивального навчання відповідно до освітніх завдань. У навчально-виховному процесі педагогами використовували наступні форми організації дітей: спеціально організовану навчальну діяльність (заняття), самостійну діяльність дітей (художню, рухову, мовленнєву, ігрову, трудову, дослідницьку, індивідуальну роботу по всіх розділах програми, спостереження, екскурсії, свята та розваги, гуртки тощо). У залежності від віку дітей, педагогічної мети вони проводились фронтально, підгрупами чи індивідуально.

Впроваджуючи програми і інноваційні технології в практику роботи з дітьми, педагоги проводили протягом року предметні, комплексні, зрідка – інтегровані, сюжетно-динамічні заняття в залежності від розділу програми, обраного напрямку, що давало змогу забезпечувати достатню продуктивність роботи. Під час занять з використанням інноваційних технологій діти були більш розкуті, емоційні, краще сприймали і вирішували різноманітні пізнавальні та проблемні завдання, активно відповідали на запитання, могли самостійно робити висновки та узагальнення, висловлювати свої судження. Тому проблема впровадження інноваційних технологій залишатиметься актуальною, зокрема  педагоги зацікавились можливістю використання технологій школи Ейдетики, паличок Кьюізенера, блоків Дьєнеша, коректурних таблиць і логічних схем Н.Гавриш, активно впровадити в освітню роботу які плануємо в наступному навчальному році.

Аналіз календарного планування свідчить про не завжди послідовну та цілеспрямовану діяльність педагогів щодо роботи над вирішенням завдань програми «Дитина». Аналіз вивчення освітньо-виховного процесу засвідчив й  те, що необхідно змінити підходи педагогів до організації занять, а саме: змінити пряме передавання знань дорослим та репродукцію їх дітьми на організацію пізнавальної діяльності дітей, розвиток їхньої пізнавальної активності, підвищення розумової здатності. Тому питання організації навчально-пізнавальної діяльності дошкільників буде на першому місці в новому навчальному році.

Більше уваги потрібно звернути на питання морального, економічного, патріотичного, правового виховання, соціально-комунікативного, фізичного розвитку дошкільників.

З 15 по 18 червня поточного (2020) року було проведено повторне узагальнення моніторингового дослідження стану пізнавального, мовленнєвого, інтелектуально-творчого розвитку та готовності дітей старшого дошкільного віку до навчання у школі, відповідно до вимог Базового компоненту дошкільної освіти (нової редакції) та програми виховання та навчання дітей від 2-х до 7 років «Дитина»). До моніторингу залучався практичний психолог, вихователь-методист. Узагальнення проводилось вихователем–методистом ЗДО Пасічнюк О.В.

Моніторингове дослідження дітей груп старшого дошкільного віку (6-й рік життя) показало, що в основному всі діти засвоїли вимоги програми, але у різній мірі. Показник засвоєння програми залежить від психофізіологічних особливостей дітей, систематичності відвідування дошкільного закладу, стану здоров’я. Тому, встановлено наступні показники виконання програмових вимог.

Всього в  двох вікових групах  на час дослідження за списком – 42 дитини,  було охоплено моніторингом –  39 дітей (93%).

З них мають:

  • високий рівень сформованості компетентності – 11 дітей (28%);
  • достатній рівень сформованості компетентності – 27 дітей  (70%);
  • низький рівень сформованості компетентності – 1 дитина ( 2%)

Дітей з  критичним рівнем розвитку на кінець року в групах старшого дошкільного віку нема.

Діагностичне обстеження дітей 6-го року життя показало, що у  дітей  достатньо  сформовані навички навчальної, інтелектуально-творчої, мовленнєвої та пізнавальної діяльності, вони мають оптимальний рівень сформованості життєвої компетентності. Різноманітні методи моніторингу дозволяють  зробити висновок про  те, що діти в більшості вміють робити звуковий аналіз, знають склад числа з одиниць та з двох менших. Не менш важливими є навички працювати самостійно, виконуючи завдання на робочих аркушах, що свідчить  про вміння дітей орієнтуватись на обмеженій площі.

Водночас під час моніторингу  було вияв­лено деякі недоліки і надані методичні рекомендації вихователям груп старшого дошкільного віку: Бондаренко Л.О., Красновид С.М., Богдановій О.М., Романенко В.В.

  1. З метою розвитку життєвої компетентності дітей більше часу під час занять відводити самостійній практичній діяльності дітей.
  2. Вихователям груп посилити роботу щодо поповнення предметно-розвиваючого середовища, яке є стрижнем пізнавального розвитку особистості дитини, дидактичними іграми з правового, економічного і екологічного виховання дошкільників.
  3. Більше уваги приділяти використанню сучасних методів і нетрадиційних методик з формування зв’язного мовлення у дітей.
  4. Посилити роботу з формування мовленнєвої, художньо-продуктивної, природничо-екологічної, мовленнєвої, математичної компетенцій дошкільників.
  5. Приділяти більш належну увагу вмінню дітей орієнтуватися на аркуші паперу.
  6. З метою проведення роботи більш цікаво і ефективно, використовувати різноманітні інноваційні технології, сучасні види та форми роботи з дітьми.
  7. Використовувати постійно в роботі з дітьми такі засоби і способи пізнання світу, як: екскурсії, зустрічі з цікавими людьми, дослідницька діяльність тощо.

За результатами аналізу показників спостерігається позитивна динаміка засвоєння програми за всіма показниками. Особливого успіху досягли діти в фізичному розвитку. В результаті дослідження було виявлено, що майже всі випускники мають високий рівень фізичної активності, добре володіють основними рухами та мають високий інтерес до занять з фізичної культури, вони опікуються станом свого здоров’я, дотримуються здорового способу життя, культури харчування, загартування, гігієни тіла та праці, дотримуються правил безпечної поведінки. Це свідчить про ефективність проведення цілеспрямованої роботи вихователів щодо процесу формування ціннісного ставлення до власного здоров’я в дітей старшого дошкільного віку. Підтвердження вищезазноче6ного є отримані результати , а саме : вересень 2019 – 54,4%; червень – 76,8 %. У порівнянні з вереснем та травнем показники з фізичного розвитку збільшилися на 22,4%.

Дані моніторингу свідчать, що фізичний розвиток засвоєно на достатньо високому рівні. Можна зробити висновок, що педагоги чітко усвідомлюють, що фізичний розвиток дошкільнят спрямований, насамперед, на охорону та зміцнення фізичного та психічного здоров’я дітей, підвищення захисних сил організму, виховання стійкого інтересу до рухової активності, звички до здорового способу життя, формування життєво – необхідних умінь, навичок та фізичних якостей ( швидкість, спритність, витривалість, гнучкість), формування культури здоров’я. Здоров’я дитини розглядається як багатоскладова категорія , в яку виходить фізична, психічна, духовна і соціальна складові.

 Пізнавальний розвиток  – забезпечується розвитком пізнавальних процесів ( сприйняття, пам’яті, уваги, уяви, мовлення) та розвитком розумових операцій( аналізу, синтезу, узагальнення, порівняння, класифікації). Проведене моніторингове дослідження з цього напрямку дозволило зробити висновки, що наприкінці 2019 – 2020 навчального року у дітей старшого дошкільного віку підвищився рівень засвоєння програмового матеріалу з пізнавального розвитку на 23,3 %, простежується тенденція щодо збільшення кількості дітей, які добре засвоюють програмовий матеріал на заняттях, уміють застосовувати знання на практиці, здатні до інтенсивності розумової діяльності, організовані, уміють зосередитися, старанно виконують завдання, долають труднощі. Збільшилась кількість дітей, що мають високий рівень знань та зменшилась кількість дошкільників з середнім та низьким рівнем. Діти вдало оволоділи навичками лічби, порівняння предметів, мають початкові уявлення про час, здійснюють класифікацію предметів за певними ознаками, аналізують, порівнюють тощо.

На результат мали вплив впровадження інноваційних технологій у практику роботи з дітьми. Педагоги проводять тематичні, комплексні, комбіновані, інтегровані, сюжетно – динамічні заняття в залежності від розділу програми, обраного напрямку, чим забезпечили високу продуктивність діяльності дітей. Аналіз роботи дозволяє констатувати той факт, що вихователі груп свою педагогічну діяльність спрямовують на реалізацію здатності дитини до пізнання навколишнього світу, вміння запам’ятовувати і робити певні висновки , бо джерелом пізнавального розвитку є навколишній світ і соціальний досвід у їх неприливній єдності. Результати моніторингу показали, що дослідницька діяльність доступна дітям даного віку, про що свідчить дитяча допитливість, бажання пізнати причини навколишніх явищ. Діти орієнтуються в основних станах погоди, станом рослин та поведінкою тварин, розрізняють за кольором і формою  і величиною, порівнюють форму об’єктів природи з геометричними фігурами, порівнюють між собою рослини, тварин, виділяють схоже та відмінне, класифікують об’єкти довкілля за певними ознаками. Діти помічають і розрізняють природні явища, намагаються підібрати до них народні прикмети, порівняння, міркують про природоохоронну роботу.

Підтвердження вищезазноче6ного є отримані результати , а саме : вересень 2019 – 49,9%; червень – 81,1 %. У порівнянні з вереснем та травнем показники з фізичного розвитку збільшилися на 31,2%.

Моніторингове дослідження мовленнєвого розвитку дітей старшого дошкільного віку доводить, що діти вільно спілкуються з однолітками і дорослими, володіють діалогомонологічним мовленням, мають достатній словниковий запас для позначення назв, особливостей та дій, пов’язаних з усіма сферами життєдіяльності, вміють будувати речення, дотримуючись певного порядку слів, послідовно і логічно відповідають на запитання. Педагоги поєднують традиційні і інноваційні форми роботи з дошкільнятами, що забезпечує її ефективність. Організовуючи різні форми роботи, педагоги створюють умови для активного мовного спілкування. Значно покращився стан мовленнєвого розвитку наприкінці навчального року на 27,4 % в порівнянні  з початком року ( вересень – 54,7% ,  червень – 82,1%).

Поряд з цим слід констатувати, що приблизно 19 % дітей зазнають труднощів при вживанні синонімів, слів – порівнянь, вживання складно – підрядних речень, складанні описових розповідей з власного досвіду, потребує поліпшення робота над виконанням завдань проблемного характеру, використанню індивідуальних та групових форм роботи. Вихователям слід звернути увагу на те, що на заняттях з мовлення основну увагу треба зосереджувати на практичному засвоєнні дітьми норм рідної мови, формуванню навичок розповідання та переказування, збагаченню словника дітей під час ігровою діяльності, в повсякденному житті , розвитку образного мислення дітей.

В результаті моніторингового дослідження була виявлена і позитивна динаміка щодо зацікавленості вихованців художньо – естетичною діяльністю. У вересні 2019 показник складає 63,1%; а у червні 2020 – художньо – естетичні діяльність збільшилася на 28,4%. Системна робота педагогів сприяла розвитку творчості, фантазії, уяви дошкільників. В групах педагогами створено доцільне розвивально – предметне середовище з відповідними осередками для проведення організованої та самостійної діяльності дошкільнят, яке забезпечує різні види художньо – естетичної діяльності дітей. Педагоги намагаються дотримуватися принципу вільної діяльності своїх вихованців. З метою всебічного розвитку дошкільнят в закладі дошкільної освіти працюють різноманітні гуртки. Вихователі організовують навчально – виховний процес так, щоб діти були не просто пасивними спостерігачами, а активними учасниками роботи, мали можливість само реалізуватися у різних видах художньої діяльності. Перегляд занять, огляд дитячих робіт, бесіди з дітьми показали, що у більшості з них сформований достатній рівень образотворчих навичок та вмінь, вміють працювати з різними матеріалами, добирають необхідні засоби реалізації задуму в малюнках, аплікаціях, виявляють творчу уяву, фантазію, у них сформований естетичний смак. В ході роботи з дітьми вихователі прагнуть, щоб діти не тільки гарно зображували певні образи, об’єкти та явища, а й входили в образ зображуваного. Використання такого підходу дозволяє розвивати творчість дітей, їх вміння експериментувати, добирати необхідні елементи для  зображень, аналізувати результати своєї роботи. Діти беруть активну участь у театральній діяльності, проявляють самостійність у хореографічній діяльності, передають за допомогою рухів настрій музики.

Позитивна динаміка рості спостерігається і в ігровій діяльності. Підтвердженням цьому свідчать наступні дані , у вересні 2019 – 58,1%; у червні 2020 – 87,2% ( показники збільшились на 29,1%). Діти зацікавлено ставляться до ігрової діяльності, знають характерні особливості різних видів ігор, раціонально використовують предметно – ігрове середовище, із задоволенням грають у сюжетно – рольові ігри, в яких узгоджують свої дії з діями інших дітей, відображають елементарні образні дії, ігри – драматизації, складають віршики, кінець казок та оповідань, спілкуються під час настільних ігор, складають пазли, лото, конструюють, відтворюють знання і моральні уявлення, відображаючи реальні події та ситуації. Значно розширився діапазон ігрових ролей, діти добре орієнтуються в своїх ігрових діях, власноруч виготовляють декорації, елементарні костюми до г8ри. Дотримуються правил гри, придумують власні правила. Ігри стали набагато тривалішими.

Але спостереження за дітьми старшого дошкільного віку під час різних видів ігрової діяльності свідчать, що дошкільники не завжди можуть застосовувати знання та вміння в нових умовах. Дітям, як правило, інтуїтивно використовують свої логічні уявлення під час розв’язання завдань, копіюють дії однолітків. Практично чверть вихованців лише частково виявляють імпровізацію, реалізовуючи власні ігрові задуми та дотримуються ігрового партнерства, поведінки та етикету спілкування. Залишається гострою проблемою вміти урізноманітнювати ігровий сюжет. Причиною такого стану самостійної творчої гри  виступає руйнування процесу становлення провідної діяльності а також відсутність навичок спільної взаємодії та спілкування з однолітками.

Одним із пріоритетних напрямків роботи педагогічного колективу була  трудова діяльність. Особливе місце в організації дитячої праці вихователі старших груп відводять груповим, індивідуальним, та колективним формам роботи. Пе6дагоги мають достатній рівень ґрунтовних знань про завдання трудового виховання, у кожному конкретному випадку, володіють прийомами для формування позитивного ставлення дітей до праці, розуміння суспільної значущості праці, навчають дітей культурі спілкування в ході різних видів діяльності, мирно і толерантно домовлятися під час виконання трудових доручень, проявляють інтерес до творчої праці, доводять справу до кінця. У дітей сформовані результативні і продуктивні дії, трудові дії із самообслуговування : чергують із задоволенням, беруть участь у роботах на майданчику. Старші дошкільники залюбки виконують колективну роботу з прибирання приміщень, праці в куточку книги. Діти переживають радість співробітництва, у них розвинута вимогливість до себе і почуття відповідальності. У дітей збагачене та розширене уявлення про працю дорослих, правильне застосування матеріалів та знарядь, про результати праці працівників харчоблоку, лікарні, будівництва, пожежної охорони. Вони можуть розповісти  про працівників дошкільного закладу, підприємств сфери обслуговування, на яких працюють їх батьки.  Діти вже вміють планувати свою трудову діяльність і дотримуватися послідовності дій, отримують задоволення від результатів своєї праці. І як результат цілеспрямовано роботи, значно покращилися показники з трудової діяльності. Підтвердження вищезазноче6ного є отримані результати , а саме : вересень 2019 – 65,6 %; червень – 85,9 %. У порівнянні з вереснем та травнем показники з фізичного розвитку збільшилися на 20,3%.

На основі моніторингових досліджень можна зробити висновок, що проведена робота сприяла позитивній динаміці якісних показників за усіма лініями розвитку. Результати отримані під час вивчення освітнього процесу в старших групах свідчить про те, що робота ведеться на належному рівні. Процеси життєдіяльності протягом дня здійснюються відповідно до режиму дня, інтересів і запитів вихованців.

Узагальнені результати  розвитку вихованців ЗДО №2 «Вербиченька”  (співвідношення %  у порівнянні з 2018 – 2019  н.р.)

Освітні лінії   Вікові групи
3-й р.ж. 4-й р.ж. 5-й р.ж. 6-й р.ж.
Фізичний розвиток 2018 – 2019 73% 80% 73% 83%
2019 – 2020 86% 78% 72% 86%
Пізнавальний розвиток 2018 – 2019 80% 88% 73% 81%
2019 – 2020 82% 86% 76% 80,5%
Мовленнєвий розвиток 2018 – 2019 70% 78% 82% 73%
2019 – 2020 62% 75% 81% 82,1%
Художньо – естетична діяльність 2018 – 2019 80% 75% 70% 63%
2019 – 2020 76% 63% 75% 86%
Гра дитини 2018 – 2019 79% 88% 83% 80%
2019 – 2020 76% 88% 82% 87,2%
Трудова діяльність 2018 – 2019 75% 85% 80% 73%
2019 – 2020 76% 84% 86% 85,9%
Загальний показник 2018 – 2019 76% 81% 77% 75,5%
2019 – 2020 76% 79% 78% 84,6%

 

Узагальнені результати компетентності дітей раннього віку відповідно до освітніх ліній Базового компонента дошкільної освіти (3-й рік життя)

 (у порівнянні з 2018 – 2019 навчальним роком)

Освітні лінії Фізичний розвиток Пізнавальний розвиток Мовленнєвий розвиток Художньо – естетична діяльність Гра дитини Трудова діяльність Загальний показник
Термін оцінювання
2018 – 2019 73 80 70 80 79 75 80
2019 – 2020 86 82 62 76 76 76 76
Динаміка  +13 + 2 -8 -4 -3 +1 -4

 

Аналіз діагностування засвідчує, що їх загальні позитивні показники в 2019 – 2020 навчальному році у порівнянні з 2018 – 2019 навчальним роком покращилися, а негативні – знизилися. Простежується позитивна динаміка майже  за всіма лініями розвитку, що свідчить про ефективність навчально-виховної роботи з дітьми протягом року.

Зробивши аналіз рівня компетентностей дітей раннього віку (3-й рік життя) можна зробити висновок, що робота вихователів Пасічнюк О.В. та Яременко С.В. проводилась на достатньому рівні.

Але, поряд з цим слід більш доцільно використовувати компоненти розвивального предметно-ігрового середовища в групі, що дасть змогу забезпечити можливість розвитку у грі пізнавальних, соціальних, естетичних потреб дітей. Слабким залишається розвиток дрібної моторики рук, тому показники з образотворчої діяльності на середньому рівні: з метою підвищення сенсорного розвитку дітей слід поповнити сучасним обладнанням групові сенсорні зони, активізувати роботу з мовленнєвого розвитку, особливо роботу в групах та індивідуально.

 

Узагальненні результати компетентності дітей молодшого віку відповідно до освітніх ліній Базового компонента дошкільної освіти (4-й рік життя)

Освітні лінії Фізичний розвиток Пізнавальний розвиток Мовленнєвий розвиток Художньо – естетична діяльність Гра дитини Трудова діяльність Загальний показник
Термін оцінювання
2018 – 2019 80 88 78 75 88 85 81
2019 – 2020 78 86 75 63 88 84 79
Динаміка -2 -2 -3 -12 0 +1 -2

 

Аналіз розвитку рівнів компетентності дітей молодшого дошкільного віку (4-го року життя) показав такі результати: робота вихователів з усіх сфер життєдіяльності була на достатньому рівні, вихователі Богданова О.М., Ярошенко С.О. створили належні умови для розвитку рівнів компетентності у дітей.

Але необхідно особливу увагу звернути на розвиток мовленнєвої компетентності, розвивати її більш активно; працювати над формуванням навичок організованої суспільної поведінки, оскільки провідним видом діяльності дітей є гра, вихователям необхідно удосконалювати методи керівництва ігровою діяльністю, поновлювати предметно-ігрове середовище.

Освітня лінія «Дитина у природньому довкіллі» – слід спрямувати роботу та розвиток у дітей вміння бережно відноситься до навколишнього середовища, використовувати практично-дослідницьку діяльність. Заохочувати дітей до участі у руховій діяльності, активно залучати до фізкультурно-оздоровчих заходів, розвивати вміння грати в колективі.

Узагальненні результати

компетентності дітей середнього дошкільного віку відповідно до освітніх ліній Базового компонента дошкільної освіти (5-й рік життя)

(у порівнянні з 2018 – 2019  навчальним роком)

 

Освітні лінії Фізичний розвиток Пізнавальний розвиток Мовленнєвий розвиток Художньо – естетична діяльність Гра дитини Трудова діяльність Загальний показник
Термін оцінювання
2018 – 2019 73 73 82 70 83 80 77
2019 – 2020 72 76 81 75 82 86 78
Динаміка -1 +3 -1 +5 -1 +6 +1

Аналіз результатів обстеження дітей середнього дошкільного віку (5-го року життя) за даними компетентностей показав такі результати: показники за 2019 – 2020  н. р. відрізняються незначним відсотком. Робота вихователів Слєпченко Л.М. і Бондаренко Л.О. з даних розділів проводиться на достатньому рівні, але потребує подальшого вдосконалення робота з мовленнєвого спілкування дітей. Мовленнєву компетентність дітей слід розвивати більш активно, працювати над формуванням навичок організованої суспільної діалогічної мови, частіше спонукати дітей до діалогу, полілогу.

Більше уваги звертати на розвиток математичної компетентності під час прогулянок, умінню орієнтуватися у просторі та часі.

Серед найнижчих показників – рівень розвитку компетентній щодо освіти лінії «Дитина в світі культури». Отже, педагогам слід спрямувати зусилля на розвиток таких складових як предметно-практична діяльність, образотворча діяльність.

Особливу увагу приділяти зміцненню фізичного, психічного та соціального здоров’я дітей, активно залучати до фізкультурно-оздоровчих видів діяльності.

Узагальненні результати

компетентності дітей старшого дошкільного віку відповідно до освітніх ліній Базового компонента дошкільної освіти (6-й рік життя)

(у порівнянні з 2018 – 2019 навчальним роком)

 

Освітні лінії Фізичний розвиток Пізнавальний розвиток Мовленнєвий розвиток Художньо – естетична діяльність Гра дитини Трудова діяльність Загальний показник
Термін оцінювання
2018-2019 83 81 73 63 80 73 75,5
2019 -2020 86 80,5 82,1 86 87,2 85,9 84,6
Динаміка   +3 -0,5 +8,2 +23 +7,2 +12,9 +9,1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Проаналізувавши рівень засвоєння програмових завдань дітьми старшого дошкільного віку, слід урізноманітнити напрями і методи формування компетентності старших дошкільників до навчання в школі: ретельно стежити за розвитком та тренуванням дрібної моторики рук, уваги. Активізувати технології мовленнєвого розвитку та процесів мислення, вдосконалити роботу з фізичного виховання, розвитку соціальної компетентності.

Директор (завідувач)                                                          Т.О. Ніколаєнко

 

Вихователь – методист                                                       О.В. Пасічнюк

 

 

Вам може бути цікаво...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *