Моніторингове дослідження за 2018-2019 н. р.

by dn2adm · 15 Травня, 2019

КОНОТОПСЬКИЙ ДОШКІЛЬНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

(ЯСЛА-САДОК) № 2 « ВЕРБИЧЕНЬКА»

КОНОТОПСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

41600 м. Конотоп, вул. Сарнавська , буд. 15 тел. (05447) 2-40-05 e-mail: [email protected]

Аналітична довідка щодо проведення моніторингового дослідження реалізації завдань Базового компонента дошкільної освіти Конотопським дошкільним навчальним закладом (ясла – садком) №2 «Вербиченька» Конотопської міської ради Сумської області

Питання всебічного розвитку дітей здійснюється у руслі системного підходу через призму виконання Закону України «Про дошкільну освіту». Пріоритетним напрямком діяльності закладу дошкільної освіти є спрямування освітнього процесу на реалізацію Базового компоненту, програму розвитку дітей старшого дошкільного віку «Впевнений старт» , програми для навчання і виховання дітей від 2 до 7 років «Дитина» – документів, які орієнтують педагогів на особистісний розвиток кожної дитини, на формування життєздатної , компетентної, творчої людини. Тому головне завдання – формування активно – пізнавального ставлення дитини до навколишнього світу через розвивальний і виховний аспекти розумового виховання , через розвиток інтелектуальних почуттів та вміння суспільної взаємодії.

Відповідно до річного плану роботи ЗДО №2 «Вербиченька» на 2018-2019 навчальний рік, з метою визначення рівня сформованості знань, умінь і навичок дітей в закладі дошкільної освіти в періоди з 17.09.2018 по 21.09.2018 , з 21.01.2019 по 25.01.2019, з 15.04.2019 по 26.04.2019 року (наказ від 29.09.2018 № 91 – од «Про організацію та проведення моніторингового дослідження» ) , була проведена педагогічна діагностика рівня компетентності дітей старшого дошкільного віку .

Для визначення рівня готовності дітей до вступу до школи у 2018 – 2019 навчальному році в ЗДО виявили ступінь дошкільної зрілості – фізичний, емоційний, пізнавальний і особистісний розвиток дитини, готовність до взаємодії з навколишнім світом, розвиток специфічних видів діяльності, які є фундаментальними для дошкільного дитинства та визначають і забезпечують адаптацію дитини до нового соціального статусу – школяра. Основним завданням моніторингового дослідження було :

своєчасне оцінювання реального стану дошкільної освіти в старших групах ЗДО №2 «Вербиченька»;
підвищення якості навчально – виховного процесу
максимально об’єктивне прогнозування процесу розвитку освіти.

Тож , з метою проведення цілеспрямованого обстеження рівня засвоєння програмового матеріалу дошкільниками відповідно до освітніх ліній Базового компоненту .

Кваліметрична модель передбачає здійснення оцінювання на початку і в кінці навчального року. Моніторингове дослідження за кваліметричною моделлю проводилося з вихованцями 2 старших груп ЗДО №2 «Вербиченька» : старша «А» група «Метелики» – 21 дитина ( вихователі Бондаренко Л.О., Красновид С.М.) ; старша «Б» група «Віночок» – 22 дитини (вихователі Пасічнюк О.В., Яременко С.В.).

За результатами аналізу показників спостерігається позитивна динаміка засвоєння програми за всіма показниками. Особливого успіху досягли діти в фізичному розвитку. В результаті дослідження було виявлено, що майже всі випускники мають високий рівень фізичної активності, добре володіють основними рухами та мають високий інтерес до занять з фізичної культури, вони опікуються станом свого здоров’я, дотримуються здорового способу життя, культури харчування, загартування, гігієни тіла та праці, дотримуються правил безпечної поведінки. Це свідчить про ефективність проведення цілеспрямованої роботи вихователів щодо процесу формування ціннісного ставлення до власного здоров’я в дітей старшого дошкільного віку. Підтвердження вищезазноче6ного є отримані результати , а саме : вересень 2018 – 54,4%; січень – 71,6%; травень – 86,8 %. У порівнянні з вереснем та травнем показники з фізичного розвитку збільшилися на 32,2%.

Дані моніторингу свідчать, що фізичний розвиток засвоєно на достатньо високому рівні. Можна зробити висновок, що педагоги чітко усвідомлюють, що фізичний розвиток дошкільнят спрямований, насамперед, на охорону та зміцнення фізичного та психічного здоров’я дітей, підвищення захисних сил організму, виховання стійкого інтересу до рухової активності, звички до здорового способу життя, формування життєво – необхідних умінь, навичок та фізичних якостей ( швидкість, спритність, витривалість, гнучкість), формування культури здоров’я. Здоров’я дитини розглядається як багатоскладова категорія , в яку виходить фізична, психічна, духовна і соціальна складові.

Пізнавальний розвиток – забезпечується розвитком пізнавальних процесів ( сприйняття, пам’яті, уваги, уяви, мовлення) та розвитком розумових операцій( аналізу, синтезу, узагальнення, порівняння, класифікації). Проведене моніторингове дослідження з цього напрямку дозволило зробити висновки, що наприкінці 2018 – 2019 навчального року у дітей старшого дошкільного віку підвищився рівень засвоєння програмового матеріалу з пізнавального розвитку на 27,6 %, простежується тенденція щодо збільшення кількості дітей, які добре засвоюють програмовий матеріал на заняттях, уміють застосовувати знання на практиці, здатні до інтенсивності розумової діяльності, організовані, уміють зосередитися, старанно виконують завдання, долають труднощі. Збільшилась кількість дітей, що мають високий рівень знань та зменшилась кількість дошкільників з середнім та низьким рівнем. Діти вдало оволоділи навичками лічби, порівняння предметів, мають початкові уявлення про час, здійснюють класифікацію предметів за певними ознаками, аналізують, порівнюють тощо.

На результат мали вплив впровадження інноваційних технологій у практику роботи з дітьми. Педагоги проводять тематичні, комплексні, комбіновані, інтегровані, сюжетно – динамічні заняття в залежності від розділу програми, обраного напрямку, чим забезпечили високу продуктивність діяльності дітей. Аналіз роботи дозволяє констатувати той факт, що вихователі груп свою педагогічну діяльність спрямовують на реалізацію здатності дитини до пізнання навколишнього світу, вміння запам’ятовувати і робити певні висновки , бо джерелом пізнавального розвитку є навколишній світ і соціальний досвід у їх неприливній єдності. Результати моніторингу показали, що дослідницька діяльність доступна дітям даного віку, про що свідчить дитяча допитливість, бажання пізнати причини навколишніх явищ. Діти орієнтуються в основних станах погоди, станом рослин та поведінкою тварин, розрізняють за кольором і формою і величиною, порівнюють форму об’єктів природи з геометричними фігурами, порівнюють між собою рослини, тварин, виділяють схоже та відмінне, класифікують об’єкти довкілля за певними ознаками. Діти помічають і розрізняють природні явища, намагаються підібрати до них народні прикмети, порівняння, міркують про природоохоронну роботу.

Підтвердження вищезазноче6ного є отримані результати , а саме : вересень 2018 – 52,9%; січень – 65 %; травень – 80,5 %. У порівнянні з вереснем та травнем показники з фізичного розвитку збільшилися на 27,6%.

Моніторингове дослідження мовленнєвого розвитку дітей старшого дошкільного віку доводить, що діти вільно спілкуються з однолітками і дорослими, володіють діалогомонологічним мовленням, мають достатній словниковий запас для позначення назв, особливостей та дій, пов’язаних з усіма сферами життєдіяльності, вміють будувати речення, дотримуючись певного порядку слів, послідовно і логічно відповідають на запитання. Педагоги поєднують традиційні і інноваційні форми роботи з дошкільнятами, що забезпечує її ефективність. Організовуючи різні форми роботи, педагоги створюють умови для активного мовного спілкування. Значно покращився стан мовленнєвого розвитку наприкінці навчального року на 27,4 % в порівнянні з початком року ( вересень – 54,7% , січень – 66,4%, травень – 82,1%).

Поряд з цим слід констатувати, що приблизно 16% дітей зазнають труднощів при вживанні синонімів, слів – порівнянь, вживання складно – підрядних речень, складанні описових розповідей з власного досвіду, потребує поліпшення робота над виконанням завдань проблемного характеру, використанню індивідуальних та групових форм роботи. Вихователям слід звернути увагу на те, що на заняттях з мовлення основну увагу треба зосереджувати на практичному засвоєнні дітьми норм рідної мови, формуванню навичок розповідання та переказування, збагаченню словника дітей під час ігровою діяльності, в повсякденному житті , розвитку образного мислення дітей.

В результаті моніторингового дослідження була виявлена і позитивна динаміка щодо зацікавленості вихованців художньо – естетичною діяльністю. У вересні 2018 показник складає 52,1%; у січні 2019 – 65,7%, а у травні 2019 – художньо – естетичні діяльність збільшилася на 28,4%. Системна робота педагогів сприяла розвитку творчості, фантазії, уяви дошкільників. В групах педагогами створено доцільне розвивально – предметне середовище з відповідними осередками для проведення організованої та самостійної діяльності дошкільнят, яке забезпечує різні види художньо – естетичної діяльності дітей. Педагоги намагаються дотримуватися принципу вільної діяльності своїх вихованців. З метою всебічного розвитку дошкільнят в закладі дошкільної освіти працюють різноманітні гуртки. Вихователі організовують навчально – виховний процес так, щоб діти були не просто пасивними спостерігачами, а активними учасниками роботи, мали можливість само реалізуватися у різних видах художньої діяльності. Перегляд занять, огляд дитячих робіт, бесіди з дітьми показали, що у більшості з них сформований достатній рівень образотворчих навичок та вмінь, вміють працювати з різними матеріалами, добирають необхідні засоби реалізації задуму в малюнках, аплікаціях, виявляють творчу уяву, фантазію, у них сформований естетичний смак. В ході роботи з дітьми вихователі прагнуть, щоб діти не тільки гарно зображували певні образи, об’єкти та явища, а й входили в образ зображуваного. Використання такого підходу дозволяє розвивати творчість дітей, їх вміння експериментувати, добирати необхідні елементи для зображень, аналізувати результати своєї роботи. Діти беруть активну участь у театральній діяльності, проявляють самостійність у хореографічній діяльності, передають за допомогою рухів настрій музики.

Позитивна динаміка рості спостерігається і в ігровій діяльності. Підтвердженням цьому свідчать наступні дані , у вересні 2018 – 58,1%; у січні 2019 – 72,7%; у травні 2019 – 87,2% ( показники збільшились на 29,1%). Діти зацікавлено ставляться до ігрової діяльності, знають характерні особливості різних видів ігор, раціонально використовують предметно – ігрове середовище, із задоволенням грають у сюжетно – рольові ігри, в яких узгоджують свої дії з діями інших дітей, відображають елементарні образні дії, ігри – драматизації, складають віршики, кінець казок та оповідань, спілкуються під час настільних ігор, складають пазли, лото, конструюють, відтворюють знання і моральні уявлення, відображаючи реальні події та ситуації. Значно розширився діапазон ігрових ролей, діти добре орієнтуються в своїх ігрових діях, власноруч виготовляють декорації, елементарні костюми до г8ри. Дотримуються правил гри, придумують власні правила. Ігри стали набагато тривалішими.

Але спостереження за дітьми старшого дошкільного віку під час різних видів ігрової діяльності свідчать, що дошкільники не завжди можуть застосовувати знання та вміння в нових умовах. Дітям, як правило, інтуїтивно використовують свої логічні уявлення під час розв’язання завдань, копіюють дії однолітків. Практично чверть вихованців лише частково виявляють імпровізацію, реалізовуючи власні ігрові задуми та дотримуються ігрового партнерства, поведінки та етикету спілкування. Залишається гострою проблемою вміти урізноманітнювати ігровий сюжет. Причиною такого стану самостійної творчої гри виступає руйнування процесу становлення провідної діяльності а також відсутність навичок спільної взаємодії та спілкування з однолітками.

Одним із пріоритетних напрямків роботи педагогічного колективу була трудова діяльність. Особливе місце в організації дитячої праці вихователі старших груп відводять груповим, індивідуальним, та колективним формам роботи. Пе6дагоги мають достатній рівень ґрунтовних знань про завдання трудового виховання, у кожному конкретному випадку, володіють прийомами для формування позитивного ставлення дітей до праці, розуміння суспільної значущості праці, навчають дітей культурі спілкування в ході різних видів діяльності, мирно і толерантно домовлятися під час виконання трудових доручень, проявляють інтерес до творчої праці, доводять справу до кінця. У дітей сформовані результативні і продуктивні дії, трудові дії із самообслуговування : чергують із задоволенням, беруть участь у роботах на майданчику. Старші дошкільники залюбки виконують колективну роботу з прибирання приміщень, праці в куточку книги. Діти переживають радість співробітництва, у них розвинута вимогливість до себе і почуття відповідальності. У дітей збагачене та розширене уявлення про працю дорослих, правильне застосування матеріалів та знарядь, про результати праці працівників харчоблоку, лікарні, будівництва, пожежної охорони. Вони можуть розповісти про працівників дошкільного закладу, підприємств сфери обслуговування, на яких працюють їх батьки. Діти вже вміють планувати свою трудову діяльність і дотримуватися послідовності дій, отримують задоволення від результатів своєї праці. І як результат цілеспрямовано роботи, значно покращилися показники з трудової діяльності. Підтвердження вищезазноче6ного є отримані результати , а саме : вересень 2018 – 65,6 %; січень – 70,5%; травень – 85,9 %. У порівнянні з вереснем та травнем показники з фізичного розвитку збільшилися на 20,3%.

На основі моніторингових досліджень можна зробити висновок, що проведена робота сприяла позитивній динаміці якісних показників за усіма лініями розвитку. Результати отримані під час вивчення освітнього процесу в старших групах свідчить про те, що робота ведеться на належному рівні. Процеси життєдіяльності протягом дня здійснюються відповідно до режиму дня, інтересів і запитів вихованців.