ЗВІТ КЕРІВНИКА ЗАКЛАДУ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ ПЕРЕД ПАЕДАГОГІЧНИМ КОЛЕКТИВОМ ТА ГРОМАДСЬКІСТЮ ЗА ПІДСУМКАМИ 2017 – 2018 НАВЧАЛЬНОГО РОКУ

ЗВІТ КЕРІВНИКА        КОНОТОПСЬКОГО ДОШКІЛЬНОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ (ЯСЛА – САДКА) КОНОТОПСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ  ЗА 2017 – 2018 НАВЧАЛЬНИЙ РІК

І. Загальні відомості про дошкільний навчальний заклад.

Аналіз результатів освітньої та методичної роботи за минулий

2017 – 2018  навчальний рік.

Дошкільний навчальний заклад (ясла – садок) № 2 «Вербиченька» знаходиться у комунальній власності Конотопської міської ради. Заклад збудований за типовим проектом і відповідає затвердженим технічним нормам і правилам, а також санітарно – гігієнічним вимогам; займає двоповерхову цегляну споруду, здану в експлуатацію у вересні 1961 року.

Загальна площа земельної ділянки складає 4 620 кв м, площа будівель –

534 кв м, загальна площа основної споруди – 672 кв м.

Заклад розрахований на 75 місць за нормами площі на одну дитину.

Чисельний склад  дітей станом на 01.06.2018 р. становить   131 особа , що складає 175 %,  всього  працівників – 28,  з них 11 педагогів.

В дитячому закладі функціонує п’ять вікових груп:

– 1 І молодша група  –  з 2 до 3-х років;

– 1 ІІ молодша група – 4-й рік життя;

– 1 група  середня  – 5-й рік життя;

– 2 групи старша  – 6-й рік життя.

Дошкільний заклад  забезпечений кваліфікованими педагогами.

         Якісний склад педагогічних кадрів ЗДО №2 «Вербиченька»

№ з/п Прізвище, ім’я  по батькові працівника Дата народження Посада Освіта : навчальний заклад, рік закінчення Стаж пед.роботи на 01.09. 2018 Кваліфікац  категорія
1 Богданова Олена Миколаївна

 

21.02.1987 Практичний психолог / вихователь Глухівський державний педагогічний університет,             2009 р., дошкільного закладу, організатор дошкільного виховання 2013 рік 6 р.                            4 міс. Спеціаліст
2 Бондаренко Людмила Олексіївна

 

30.05.1968 Вихователь Глухівський державний педагогічний університет; вихователь дошкільного закладу, організатор дошкільного виховання, 2008 25 р.  9 міс. «Спеціаліст першої категорії»
3 Красновид Світлана Миколаївна

 

06.10.1967 Вихователь Ніжинський державний педагогічний інститут, викладач російської мови і літератури, 1988 29 р. 9 міс «Спеціаліст першої категорії»
4 Матвійчук Валентина Олексіївна

 

08.09.1955 Музичний керівник Богуславське педагогічне училище, вчитель співу, музичний вихователь, 1979 30 р. 2 міс 10 тарифний розряд
5 Мечет Тетяна Анатолієвна

 

22.09.1982 Вихователь Ніжинський державний педагогічний університет, вчитель математики та основ економіки, 2005 8 р.  1 міс. «Спеціаліст другої категорії»
6 Ніколаєнко Тетяна Олексіївна

 

12.07.1980 Завідувач, вихователь Глухівський національний педагогічний університет ; вихователь дошкільного закладу, організатор дошкільного виховання, 2010 17р. 7 міс. « Спеціаліст першої  категорії»
7 Пасічнюк Ольга Володимирівна

 

23.12.1985 Вихователь – методист / вихователь Глухівський національний педагогічний університет,вихователь дітей дошкільного віку, інструктор з фізичного виховання дітей дошкільного віку, 2016 рік 6р.  11 міс. Спеціаліст
8 Романенко Валентина Володимирівна

 

16.01.1966 Вихователь Путивльське педагогічне училище, вчитель початкових класів, 1985 33 р. 10 міс 10 тарифний розряд
9 Слєпченко Любов Макарівна

 

06.07.1957 Вихователь Глухівський державний педагогічний інститут, викладач дошкільної педагогіки                            і психології, 1991 43 р. «Спеціаліст вищої  категорії»
10 Яременко Світлана Василівна 01.05.1973 Вихователь Путивльське педагогічне училище, вихователь, 1992 13р. 3 міс 10 тарифний розряд
11 Ярошенко Світлана Олександрівна 03.12.1972 Вихователь Глухівський державний педагогічний інститут, вчитель початкових класів, 1997 19 р. 2 міс. «Спеціаліст другої категорії»

          

              Віковий  склад педагогів станом на 01.09.2018 р. такий:

Вік педагогічних працівників Кількість %
20-30 років
30 – 40 років 4 37 %
40-50 років 2 18 %
50 – 60 років 3 27 %
60 – 65 років 2 18%

 

                           Освіта педагогів станом на 01.09.2018 р. :

Освіта Кількість %
Навчальні заклади І – ІІ рівнів акридитації 3 27 %
Навчальні заклади ІІІ – ІV рівнів акредитації 8 73%

За результатами атестації в 2017– 2018 навчальному році  вихователь Бондаренко Людмила Олексіївна , вихователь, відповідає раніше присвоєній кваліфікаційній категорії «спеціаліст першої категорії» .

                 

 

          Кваліфікаційний рівень педагогічних працівників

Категорія Кількість %
Вища 1 10 %
Перша категорія 3 27%
Друга категорія 2 18 %
Спеціаліст 2 18%
Тарифний розряд 3 27%

Методична робота з педагогічними кадрами у 2017 -2018 навчальному році була спрямована на підвищення професійного рівня  шляхом самоосвіти, участі у міських методичних об’єднаннях.

 

 

 

Вид діяльності

Планова кільк. педагогів Фактична

кільк.

педагогів

 

%

1. Курси підвищення кваліфікації 2 2 100
2. Атестація 1 1 100
3. Самоосвіта 11 11 100
4. Участь у роботі творчої групи 4 4 100
5. Участь у підготовці та проведенні методичних заходів 11 11 100

Організація навчально – виховного процесу здійснюється відповідно до

Законів України «Про освіту», «Про дошкільну освіту», «Про мови», «Про захист дитинства»,згідно з  Базовим компонентом дошкільної освіти в Україні.

Протягом навчального року педагогічний колектив закладу вирішував питання, які були спрямовані на усунення недоліків за попередній навчальний рік та удосконалення організації навчально – виховного процесу у 2018 – 2019 навчальному році.

З метою підвищення педагогічної майстерності вихователів, спрямовуючи навчально-виховний процес на виконання головних завдань, були сплановані та проведені протягом року різні форми методичної роботи.

Педагогічні ради відзначались актуальністю, науковістю, та доцільністю тематики, інноваційним підходам до їх проведення з використанням інтерактивних форм і методів. Тематика відповідала ключовим завданням на навчальний рік. В кожній педраді розглядалось перше питання на виконання рішень попередньої педради, в педагогічних радах передбачені заходи для участі педагогів всіх категорій.

Педагогічна рада №1: «Якісна освіта  – запорука самореалізації особистості» (установча). 31.08.2017 року

 

 

Педагогічна рада №2:  «Національно – патріотичне виховання дошкільників». 22.11.2017 року

 

Педагогічна рада №3: « Зміцнення фізичного здоров’я дошкільників шляхом активації фізкультурно – оздоровчих видів діяльності». 23.02.2018 року

 

Педагогічна рада №4: «Психолого – педагогічне забезпечення розвитку здібностей в дошкільному віці» 30.05.2018 року

 

Важливою формою підвищення рівня педагогічної майстерності педагогів була участь у проведенні семінарів: проблемного семінару «Національно – патріотичне виховання дітей дошкільного віку» (27.10.2017р.);  теоретичного семінару  «Особливості комунікативно – мовленнєвої активності дітей дошкільного віку» (22.12. 2017 р.);  теоретично – практичного семінару «Логіко – математичний розвиток дошкільника»                    ( 26.04.2018 р.).

Ефективною формою методичної роботи стало проведення колективних переглядів різних видів діяльності дітей. Протягом 2017 – 2018 н. р. на належному методичному рівні були проведені  заняття на тему :

  • Здоров’я т а фізичний розвиток «Фізкультурні пригоди в кольоровому світі» (вихователь  Бондаренко Л.О.,  10.2017р.);
  • Сенсорне виховання «Сорока та Зайчик» (вихователь Слєпченко Л.М., 21.11.2017р.);
  • «Традиції моєї родини» (вихователь Яременко С.В., листопад 2017р.);
  • «Мандрівка екологічною стежиною (вихователь Мечет Т.А.,28.02. 2018р.).
  • « На гостини до бабусі» ( заняття з громадянського виховання з елементами фізкультури» (вихователь Ярошенко С.О., 15.03. 2018 р.);
  • Ознайомлення з українським національним посудом( вихователь Красновид С.М., 25.04. 2018 р. ) ;

Протягом навчального року педагоги поглиблено  працювали над темами :

№ з/п П.І.П. педагога Зміст роботи Вікова група
1 Ніколаєнко Т.О., завідувач  «Організація якісного харчування дітей»
2 Матвійчук В.О., музичний керівник  «Народні свята як засіб формування у дошкільників музично – естетичних здібностей»
3 Яременко С.В., вихователь   «Екологічне виховання дошкільників» Середня група група « Віночок»
4 Романенко В.В., вихователь «Краєзнавство в дошкільному закладі: «Люби та знай свій рідний край» ІІ молодша група                  « Малюки»
5 Бондаренко Л.О., вихователь «Оптимізація рухового режиму в дошкільному навчальному закладі»; Старша «А» група           « Метелики»
6 Мечет Т.А., вихователь «Формування предметно-практичної компетенції дітей дошкільного віку» ІІ молодша група          « Малюки»
7 Ярошенко С.О., вихователь «Робота з батьками невід’ємна частина у виховному процесі дошкільного закладу» Старша «Б» група                  « Веселка»
8 Красновид С.М., вихователь  «Софія Русова подвижниця національного дошкільного виховання» Старша «А» група         « Метелики»
10 Слєпченко Л.М., вихователь  Логіко – математична компетентність дітей дошкільного віку І молодша група група                  «Капітошка»

 

Педагогами з даних тем  зібраний дидактичний матеріал, розроблені конспекти занять, ігри.

У дитячому закладі в листопаді 2017 року було проведено методичне об’єднання для вихователів старших  груп міста на тему « Застосування сучасних методів у вивченні іноземної мови у дошкільному закладі»

Заходи  були  проведені змістовно, на належному методичному рівні.

Педагогічний колектив у минулому навчальному році працював активно,       з творчим натхненням   виконував поставлені завдання відповідно до Базового компонента дошкільної освіти та Програми виховання і навчання дітей від двох до семи років «Дитина».

Адміністрація дошкільного закладу  продовжує роботу над створенням методичного простору. Методична робота, а саме: консультації, семінари, ділові ігри, колективні перегляди, сприяли розвитку творчості, ініціативи, та були спрямовані на підвищення якості  освітнього процесу.

Найбільш дієвими виявилися такі інтерактивні форми методичної роботи:

  • дискусії, майстер-класи, інтерактивна ділова гра тощо.

Але, були з’ясовані і наступні   недоліки  :

  1. Низький рівень особистої участі деяких педагогів у проведенні методичних заходів;
  2. Недостатній рівень самоосвіти окремих педагогів;
  3. Недостатній рівень інноваційної компетентності педагогів;
  4. Недостатньо уваги приділяється системному підходу до планування розвитку мовлення дітей, активізації мовленнєвої діяльності дошкільників для формування елементарних норм їх життєвої компетентності, не приділяється достатня увага індивідуальній роботі з дітьми в другу половину дня.

З метою подолання вищевказаних проблем у 2018 – 2019  доцільно збільшити в роботі з педагогічним колективом частку тренінгів, використання передового досвіду роботи педагогів міста.

Методичній службі організувати науково-методичну роботу з педагогами щодо діагностики їх утруднень, проводити інформаційно-довідкову роботу, створити картотеку бази даних інновацій та передового досвіду педагогів району.

З метою підвищення теоретичного рівня та фахової підготовки вихователів були придбані новинки методичної літератури, наочні матеріали, розвивальні та дидактичні ігри, підписані періодичні видання: «Дошкільне виховання», «Джміль», «Палітра педагога», «Дошкільний навчальний заклад». Протягом року покращилась науково-методична база методичного кабінету. Кабінет поповнився  конспектами з розвитку мовлення, з валеології, тощо.

В усіх вікових групах зібраний та систематизований  матеріал з питань формування здорового способу життя дітей та їх батьків . У дитячих роздягальнях  облаштовано куточки для батьків, де розміщений інформаційний матеріал.

В минулому 2017 – 2018 н. р.  освітній процес носив науково-методичний та пошуковий характер. Відповідно до нормативних вимог велась вся ділова документація вихователів, музичного керівника,  завідувача.

             Узагальнені результати діагностування рівня знань дітей  

Відповідно до річного плану роботи ЗДО №2 «Вербиченька» на 2017-2018 навчальний рік,  з метою визначення рівня сформованості знань, умінь і навичок дітей в закладі дошкільної освіти в періоди з 09.10.2017 по 20.10.2017 , з 16.04.2018 по 30.04.2018  року ( наказ від 29.09.2017 № 91 «Про організацію та проведення моніторингового дослідження» ) , була проведена  педагогічна діагностика рівня компетентності дітей старшого дошкільного віку .

В результаті діагностики з’ясовано, що вся навчально-виховна робота з дітьми планується і проводиться відповідно до Базового компонента дошкільної освіти, програми «Дитина», Інструктивно-методичного листа «Про організовану і самостійну діяльність дітей у дошкільному навчальному закладі», методичних рекомендацій щодо організації навчально-виховного процесу з дітьми старшого дошкільного віку та інших нормативних документів в галузі дошкільної освіти.

Якість дошкільної освіти визначається за багатьма параметрами, основними з яких є цілісний гармонійний розвиток дитини дошкільного віку та її готовність до наступної ланки освіти — початкової школи — і життя в сучасному соціумі. Отримати цілісне уявлення про рівень розвитку та вихованості дитини і співвіднести фактично досягненні результати з очікуваними, що необхідно для коригувально-розвивальної роботи з дітьми, дає змогу кваліметричний підхід до організації освітнього моніторингу оцінювання якісних показників.

Факторами оцінювання є очікувані кінцеві результати набуття компетенцій випускником дошкільного навчального закладу перед його вступом до школи, зазначені у змісті освітніх ліній Базового компонента дошкільної освіти:

  • фізичний розвиток і здоров’я дитини;
  • соціальний розвиток;
  • природничо-екологічний розвиток;
  • предметно-практична діяльність і художньо-естетичний розвиток;
  • ігрова діяльність;
  • сенсорно-пізнавальний розвиток;
  • мовленнєвий розвиток.

Кожен фактор має критерії, що відповідають тим видам компетенцій, яких набувають діти в межах зазначеного фактора. Оцінювався  кожен критерій у балах (від 0 до 4) залежно від рівня сформованості відповідної компетенції та біологічної зрілості. Для оцінювання критеріїв використовувались такі методи, як спостереження, бесіда, аналіз результатів діяльності дитини.

Кваліметрична модель передбачає здійснення оцінювання на початку і в кінці навчального року. Моніторингове дослідження за кваліметричною моделлю проводилося з вихованцями 2 старших груп ЗДО №2 «Вербиченька» : старша «А» група «Метелики» – 25 дітей ( вихователі Бондаренко Л.О., Красновид С.М.) ; старша «Б» група «Веселка» – 24 дитини (вихователі Богданова О.М., Ярошенко С.О.).

Здійснюючи експертизу, в балах оцінювалась компетенції дітей, орієнтуючись на зміст Базового компонента дошкільної освіти (знає, обізнана, розуміє,усвідомлює, здатна, дотримується, застосовує, виявляє ставлення, оцінює).

Орієнтовні показники оцінювання критеріїв:

4 бали — компетенція сформована в повній мірі;

3 бали — компетенція сформована в достатній мірі;

2 бали — компетенція сформована посередньо;

1 бал — компетенція сформована мінімально;

0 балів — компетенція не сформована.

 Освітня лінія  «Особистість дитини»

Із семи ліній розвитку дошкільника, виділених Базовим компонентом дошкільної освіти України, першою є лінія «Особистість дитини», матеріали якої висвітлюють:

  • сутність і специфіку фізичного становлення особистості;
  • вікову динаміку;
  • завдання розвитку;
  • особливості організації життєдіяльності дитини.

Фізичний розвиток дитини реалізується через фізичну активність. Отже, одним з важливих показників компетентності дитини є зрілість її фізичної активності, що характеризується розвитком м’язово-рухової та предметно-практичної вмілості дитини в усіх сферах життєдіяльності.

Під час моніторингового дослідження була проведена діагностика рівнів сформованості ціннісного ставлення до власного здоров’я в дітей старшого дошкільного віку за спеціально розробленими критеріями і показниками. Під час проведення було використано такий комплекс методів як спостереження та аналіз різних видів діяльності дітей.

Критерії і показники були визначені з урахуванням вимог Базового компонента дошкільної освіти в Україні, змісту поняття «ціннісне ставлення до власного здоров’я».

У результаті дослідження було встановлено, що з найбільш сформованих вимог освітньої лінії «Особистість дитини» є орієнтування в ознаках статевої належності та оперування займенником «Я» з вирізненням себе з поміж інших (90%). Це свідчить про сформованість самосвідомості (ідентифікації себе зі своїм «Я», адекватної самооцінки, домагання визнання іншими її чеснот, уміння співвідносити «хочу», «можу», «буду»; орієнтування в своїх основних правах і обов’язках), який характеризує високий ступінь психологічної зрілості дошкільника.

Здорова особистість дитини старшого дошкільного віку – це особистість, яка зорієнтована на позитивне сприйняття моделі здорового способу життя, запропонованого дорослими, прагне до її підтримання, орієнтуючись на високий стандарт і реалізацію власного потенціалу; знає про здоров’я та його чинники; застосовує отримані знання у повсякденній діяльності, проявляючи відповідний характер поведінки і зрілість особистісних сфер.

Формування здорової особистості дитини старшого дошкільного віку визначено як процес засвоєння дитиною знань про здоров’я (когнітивний компонент), забезпечення прагнення бути здоровою (емоційно-мотиваційний компонент) і застосування цих знань та мотивації на практиці (діяльнісний компонент).

Підтвердженням вищезазначеного є отримані під час дослідження результати, а саме: у 89% дітей сформована компетентність ціннісного ставлення до власного здоров’я, а у 8% зазначено часткове розумінням сформованості здорової особистості .

 Показники засвоєння вимог освітньої лінії

«Особистість дитини» Базового компонента дошкільної освіти

В наведеній таблиці зазначено, що найменший показник (75%) належить вмінню здійснювати елементарні мисленнєві дії (аналіз, порівняння, узагальнення). Чи дотримуються діти старшого дошкільного віку правил безпечної поведінки свідчать 88% . Виявлено 84% вихованців з повним засвоєнням вимог щодо усвідомлення ролі фізичних вправ у розвитку, зміцненні організму та опікування станом свого здоров’я.

Отже, позитивна динаміка щодо зацікавленості вихованців до збереження свого фізичного, психічного та соціального здоров’я, ціннісно- емоційного ставлення до виконання оздоровчих процедур, сформованості вміння мотивувати власні дії, прагнення дотримуватися здоров’язберігаючої моделі поведінки свідчить про ефективність проведення цілеспрямованої роботи вихователів на процес формування ціннісного ставлення до власного здоров’я в дітей старшого дошкільного віку.

Рекомендації :

Проаналізувавши результати проведеної роботи, ми визначили основні поради для вихователів:

  • створити сприятливі умови розвитку, виховання, навчання дитини в дошкільних навчальних закладах (спокійне середовище, яке не пригнічує психічні процеси, відсутність стресових ситуацій, адекватність вимог до дитини, зростання дошкільника у прийнятному, найбільш відповідному його природі темпі);
  • формувати стійкий інтерес до різних видів рухової діяльності, з метою досягнення позитивних результатів у здоров’язбереженні дітей;
  • варіативно застосовувати ефективні профілактичні інноваційні оздоровчі технології: елементи художньої гімнастики, пальчикова гімнастика, дихальна та звукова гімнастика, гідроаеробіка, психогімнастика, фітболгімнастика;
  • залучати дітей до оздоровчих технологій терапевтичного спрямування (арттерапія, піскова терапія, казкотерапія, сміхотерапія, музична терапія, кольоротерапія, ігрова терапія).

Освітня лінія «Дитина в соціумі»

Головне завдання реалізації освітньої лінії «Дитина в соціумі» – розкрити дитині соціальний світ, допомогти їй здобути соціальний досвід та зрозуміти своє місце в соціумі як активного учасника. Не випадково освітня лінія нової редакції Базового компонента визначена першою серед інших одразу після освітньої лінії «Особистість дитини». Адже усвідомлення самої себе приходить до людини через ставлення до неї інших людей.

З огляду на результати спостереження за старшими дошкільниками можна зазначити, що 84% дошкільнят зорієнтовані на спілкуванні і взаємодії з дітьми та чуйно ставляться до інших людей залежно від віку та статі, а 15% дітей лише ситуативно готові взаємодіяти з дорослими людьми різного віку.

Такий же відсоток дітей , а саме 84%, ініціюють дружні стосунки з тим, кому симпатизують, а 2% зовсім не схильні до міжособистісного спілкування.

Зрозуміло, що таке ставлення формується частіше в дітей з позитивним емоційним досвідом взаємодії з оточенням.

Індивідуальна спрямованість родинного виховання є найпотужнішим чинником розвитку дитини. У родинному колі виховання відбувається природним шляхом – через уклад життя родини та її взаємин з оточенням.

Як показали результати роботи, визначальна роль сім’ї в розвитку дитини підтверджена 94% дітей, які усвідомлюють поняття «сім’я», поважаючи своїх рідних. Так, у старшому дошкільному віці 95% дітей відчувають себе повноцінним членом родини, прагнучи бути в присутності рідних «самим собою» .

Показники засвоєння вимог освітньої лінії «Дитина в соціумі»

Базового компонента дошкільної освіти

На підставі аналізу результатів дослідження виявлено:

  • 82% дітей виявляють інтерес і прагнення брати участь у будь-якій спільній справі;
  • 68% дітей прагнуть бути справедливими та відповідальними, будуючи стосунки з однолітками на принципі толерантності.
  • 71% дошкільників формують оцінку вчинків та взаємин людей, орієнтуючись на моральні стандарти, при цьому 6% дітей не мають сформованих зазначених здібностей.

Негативним є той факт, що найменш сформованим показником даної освітньої лінії є виховання дружніх стосунків у старших дошкільників. Про це свідчать 5% дітей, які не бажають, щоб відносини були коректними та обов’язковими та не можуть поступитися власними інтересами, визнавши свою провину.

Рекомендації :

Відповідно до засад Базового компонента дошкільної освіти при реалізації його змісту педагогам слід керуватися певними рекомендаціями.

Зокрема, вони мають:

  • ставитися до дитини не з позиції над нею, а з позиції поряд і разом з дитиною. Діти й дорослі є партнерами в життєтворчому процесі, рівноправними учасниками освітнього процесу;
  • глибоко розуміти особливості розвитку кожної дитини, причини, що зумовлюють випередження чи відставання, певні нахили дітей, особливості поведін­ки дошкільників;
  • докорінно змінити свою позицію від­носно сім’ї для побудови повноцінного освітнього процесу, бачити в ній свого основного соціального замовника, працювати для неї і співпрацювати з нею, оскільки родинне виховання має пріоритет над суспільним;
  • схвалювати прагнення дитини розмірковувати, проявляти турботу про інших, допомагати їм, рахуватися з думкою інших, культурно, доброзичливо поводитися;
  • всебічно підтримувати активність кожної дитини, створювати умови для пробудження і розвитку її творчих сил, здібностей, обдарованості.

Освітня лінія «Гра дитини»

Освітня лінія «Гра дитини» передбачає розвиток у дітей творчих здібностей, самостійності, ініціативності, організованості в ігровій діяльності та формування у них стійкого інтересу до пізнання довкілля і реалізації себе в ньому.

Гра забезпечує задоволення ігрових уподобань кожної дитини, сприяє виникненню дружніх, партнерських стосунків та ігрових об’єднань за інтересами, спонукає до обміну думками, оцінювання себе й інших, заохочує до імпровізації, висловлювання власних оцінно-етичних суджень.

Найефективніше процес соціалізації в дошкільному дитинстві здійснюється через гру, оскільки вона є провідним видом діяльності дітей дошкільного віку. Особливо результативно процес соціалізації відбувається в ході сюжетно-рольових ігор, тому що такий вид ігор здебільшого спрямований на відображення дітьми в рольових діях та ситуаціях суспільної та побутової тематики, тобто пов’язаної зі сферою людської діяльності.

В підтверджені цьому свідчать наступні дані, які говорять про те, що майже 91% дітей зацікавлено ставляться до ігрової діяльності, впізнають та називають різні види іграшок (96%), а також сприймають іграшки як образ предмета реального світу.

Поряд з цим, практично четвертина вихованців лише частково виявляють імпровізацію, реалізовуючи власні ігрові задуми (23%) та дотримуються ігрового партнерства, поведінки та етикету спілкування (72%). Причиною такого стану самодіяльної творчої гри виступає руйнування процесу становлення провідної діяльності, а також відсутність навичок спільної взаємодії та спілкування з однолітками.

Так, в цілому 70% дітей розуміють, що гра має сюжет, ініціюючи її початок, а 4% вихованців взагалі не вибудовують різні сюжети під час ігрової діяльності взагалі.

Дані дали змогу прослідкувати наскільки соціалізовані дошкільники та на якому рівні сформовані соціальні компетентності, адже в ході сюжетно-рольових ігор відбувається демонстрація обізнаності дитини-дошкільника в життєвому просторі.

Тематичне вивчення засвоєння дітьми компетентностей показало, що майже 74% дошкільників виявили бажання відповідально ставитися до вибору та виконання ігрової ролі.

Високий відсоток (87%) дітей сприймають іграшки як образ предмету реального світу, хоча 12% дошкільнят лише частково дотримуються порядку в ігровому куточку, бережливо ставлячись до іграшок .

Показники засвоєння вимог освітньої лінії «Гра дитини»

Базового компонента дошкільної освіти

Результати дослідження дають підстави вважати, що ігрова діяльність позитивно сприяє вихованню гармонійно розвинутої особистості, адже гра є прикладом універсальної діяльності дошкільників, бо містить у собі багато можливостей інших видів діяльності – навчальної, трудової та спілкування.

Рекомендації:

  • створювати сприятливе ігрове розвивальне середовище, в якому б гармонійно поєднувалися всі складники мовленнєвого розвитку;
  • сприяти створенню в грі дитячого співтовариства, налагодженню рольової взаємодії, включенню старшого дошкільника в рольові діалоги;
  • задовольняти потребу в ігрових діях;
  • допомагати дитині в апробації майбутніх соціальних ролей;
  • стримувати недоброзичливі прояви щодо інших, навчати елементарних форм вербалізації власних переживань, опису свого настрою, стану за допомогою гри-пантоміми, пластичних етюдів, казки;
  • створювати умови для «психологічного розвантаження» дитини, забезпечувати їй можливість усамітнитися, перепочити від оточення.

Освітня лінія «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі»

Освітня лінія «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі» Базо­вого компонента дошкільної освіти передбачає сформованість доступ­них для дітей дошкільного віку уявлень, еталонів, що відображають ознаки, властивості та відношення предметів і об’єктів навколишньо­го світу.

Показником сформованості цих уявлень є здатність дитини застосовувати набуті знання у практичній діяльності (ігровій, трудо­вій, сенсорно-пізнавальній, математичній тощо), оволодіння способа­ми пізнання дійсності, розвиток у дитини наочно-дійового, наочно-образного, словесно-логічного мислення.

Освітня лінія «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі» спрямо­вана на:

  1. інтеграцію змісту дошкільної освіти;
  2. формування у дітей:
  • пошуково-дослідницьких умінь;
  • елементарних математичних уявлень;
  • компетентної поведінки в різних життєвих си­туаціях.

В результаті нашого дослідження було з’ясовано, що рівень розвитку пізнавальної сфери дошкільників залишається на середньому рівні. Серед досліджуваних дітей, що мають високі показники вмінь та навичок порівнювати предмети за кольором, формою, величиною виявлено 87%, а класифікувати предмети за їх кількісними та якісними ознаками 78% в цілому по групах. У 31% дітей зазначено часткове засвоєння вимоги щодо дослідницько-експерементальної діяльності. При цьому, 17% дошкільнят демонструють повну несформованість розвитку мисленнєвих операцій з матеріалізації математичних, логічних, часових відношень. Особливе місце в розвитку дошкільника займає робота з розвитку орієнтування на площині (аркуш паперу, сторінка книги, зошит тощо). Дані свідчать про те, що 78% дошкільнят легко орієнтуються на площині, а у 30% лише частково. Поряд з цим, у дітей старшого дошкільного віку формують більш тонкі просторові диференціювання: вміння знаходити верхні і нижні рядки; здатність обережно розташовувати предмети в однаковому напрямку, дотримуючись однакових інтервалів.

Показники засвоєння вимог освітньої лінії «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі» Базового компонента дошкільної освіти

Дані діаграми вказують на тривожні тенденції особистісного розвитку дитини, оскільки пізнавальна активність, демонструючи змістовну сторону особистісної активності, безпосереднім чином вказує на спрямованість дитини до пошуку різноманітних способів дії в ситуації, вказує на потенціальні можливості дитини у пізнанні світу.

Аналіз результатів показав, що у цьому віковому періоді є діти (71%), які виявляють пізнавальну активність, спостережливість та винахідливість, а дуже не­значна кількість дошкільнят продемонструвала часткову (25%) сформованість пізнавальної мотивації. На жаль, 4% дітей не вирізняються наявністю сформованих проявів до пізнавальної діяльності .

Найгірший показник засвоєння програмових вимог належить розв’язуванню елементарних математичних задач: «так»-42%, «ні»- 15%, «частково»-43%.

Тому вихователям доцільно стимулювати розвиток пізнавальної активності дітей шляхом формування в дітей потреби в пізнанні та його мотивації. Адже без просторового практичного орієнтування дитини в просторі неможливе формування просторових уявлень та понять.

Таким чином, аналіз проведеного дослідження дозволив зробити наступні висновки:

-пізнавальна діяльність дошкільників як складний, багатоаспектний процес, що проходить у двох основних формах – навчально-пізнавальної та самостійної пізнавальної діяльності, потребує управлінських впливів з боку педагога.

-найбільш ефективним варіантом взаємодії вихователя і дітей у пізнавальній діяльності є її організація як процес, у якому органічно поєднуються опосередкований педагогічний вплив вихователя з активністю, самостійністю процесу пізнання дітьми довкілля.

Рекомендації

З огляду на те, що в освітній лінії «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі» стрижневою особистісною якістю розвитку є пізнавальна активність, вважаємо за потрібне сформулювати кілька важливих порад щодо активізації прагнення дитини до пізнання, а саме:

  • використовуйте методи та прийоми, спрямовані на підвищення пізнавальної активності дошкільників.
  • націлюйте дитину обстежувати предмети, об’єкти, людей, порівнювати між собою, вчити збагачувати, закріплювати та використовувати власний досвід, тим самим виробляти звичку покладатися на нього уразі виникнення різних проблем;
  • збагачуйте досвід відчуттів і сприймань (сенсорний) дитини;
  • підтримуйте заплановану діяльність елементами несподіваності, сюрпризності, варіативності, при доборі засобів впливу орієнтуватися на індивідуальний життєвий досвід;
  • надавайте дитині можливість досліджувати, експериментувати, запитувати, погоджуватися – не погоджуватися, перепитувати, виявляти сумнів, домагатися чіткої й доступної інформації.
  • заохочуйте дітей до самостійних творчих пошуків.

 Освітня лінія  «Мовлення дитини»

Освітня лінія «Мовлення дитини» передбачає засвоєння дитиною культури мовлення та спілкування, елементарних правил користування мовою у різних життєвих ситуаціях. Оволодіння мовою як засобом пізнання і способом специфічно людського спілкування є найвагомішим досягненням дошкільного дитинства.

Мовленнєва діяльність дошкільника визначається відповідною віку мовленнєвою та мовною зрілістю, рівнем оволодіння елементами грамоти, сформованістю ставлення до використання слова у взаєминах з дорослими та дітьми, розвиненістю комунікативних здібностей.

Аналіз цільових спостережень за освітньо-виховним процесом дошкільного закладу дає підстави стверджувати, що в системі дошкілля дещо

спрощені уявлення про розвивальне середовище для формування мисленнєвих операцій відбувається при тісному взаємозв’язку мислення і мовлення.

Розвиток мовлення дошкільників неможливий без засвоєння звукової культури мовлення, яка є основою оволодіння мовою, підвищує здатність до орієнтування дошкільника у складних співвідношеннях граматичних форм, забезпечує освоєння морфологічної системи мови. ЇЇ складовими є фонематичний слух і правильна звукова вимова.

В результаті дослідження виявлено, що майже 69% дошкільників володіють опануванням фонематичним складом мовлення, 6% вихованців не розрізняють мовні та немовні, близькі та схожі звуки рідної мови та 12% дітей зовсім не здійснюють складовий аналіз слів.

Щодо усвідомлення звукового складу рідної мови з розрізненням і виокремленням голосних, твердих і м’яких звуків, то лише половина дошкільників здійснюють його аналіз. Це є свідченням не повної готовності до навчання грамоти (читання і письма) у школі.

У групах визначається позитивна динаміка щодо вільного володіння основними комунікативними навичками, вмінням ініціювати і підтримувати розпочату розмову (75%), усвідомлюючи українську мову державною (59%). На жаль, найменший показник належить місту (48%).

Спілкування з однолітками створює в дітей досвід самоствердження, відстоювання і захисту своїх досягнень, вчить сприймати інших не просто як «об’єкт», що знаходиться поряд, а як таку ж цінність, як вони самі – зі своїми здібностями, інтересами, вміннями.

Словниковий запас, його обсяг і якість, доречна актуалізація слів під час говоріння – це все найважливіші складові мовленнєвого онтогенезу дошкільника. Від того, яка якість і кількість слів, якими володіють діти, залежить успіх вираження їх думок, почуттів, намірів, бажань.

На підставі аналізу результатів дослідження виявлено, що збалансованим словниковим запасом володіють 61% дітей, частково – 31%.

Розширення лексичного запасу слів дошкільників від­бувається за рахунок усіх частин мови. 61% дітей вживають сло­ва різної складності, з конкретним, прямим і переносним значеннями. Їх мовлення збагачують синоніми, антоніми, омоніми, метафори, багатозначні сло­ва, фразеологічні звороти. На жаль, 9% дошкільнят не засвоїли вживання граматичних категорій .

Показники засвоєння вимог освітньої лінії  «Мовлення дитини»

Базового компонента дошкільної освіти

Тому вдосконалення мовленнєвої діяльності має базуватися на активному поєднанні слова з практичною діяльністю дошкільника, на урізноманітненні й зростанні її змістовності, наявності належних мовленнєвих еталонів, а розумне поєднання традицій та інновацій у сучасній організації мовленнєвої роботи з дошкільниками забезпечить її ефективність, реалізацію завдань, визначених у новій редакції Базового компонента дошкільної освіти.

Рекомендації :

Заняття з розвитку мовлення дошкільників буде ефективним за умови повноцінної реалізації мовленнєвого потенціалу кожної дитини. Педагогу необхідно:

  • підвищувати рівень мовленнєвої активності, спонукаючи кожну дитину до учас­ті в обговоренні, даючи можливість висловлювати власні думки;
  • щоденно поповнювати, активізувати та автоматизувати словниковий запас дітей з різних сфер життєдіяльності;
  • чергувати мовленнєві завдання з іншими видами дитячої діяльності для збере­ження інтересу й ініціативності дітей до навчального матеріалу заняття;
  • закріплювати мовленнєві вміння, набуті на заняттях, під час різних видів діяль­ності.
  • використовувати чуттєвий та опосередкований способи ознайомлення зі словом;
  • підтримувати бажання дитини експериментувати зі словом, звуком, заохочувати до вироблення самостійних суджень з приводу довкілля, власного «Я», висловлюватися з власної ініціативи;
  • уникати втручання в розповідь дитини, виправляння помилок у процесі її мов­лення;
  • сприяти набуттю дітьми досвіду комунікативної взаємодії, даючи можливість спілкуватися з однолітками – запитувати, повідомляти, пропонувати, обстоюва­ти думки;
  • залучати дітей до активного контролю за мовленням того, хто відповідає, та оці­нювання відповіді мовця, ставлячи запитання;
  • пропонувати творчі завдання, опираючись на особистий досвід дітей.

Освітня лінія «Дитина у природному довкіллі»

З огляду на важливість дошкільного дитинства як базового періоду для формування способів пізнання, розуміння та відображення внутрішньої

(психічної) та зовнішньої (Всесвіт) картини світу підкреслимо важливість базових компетенцій щодо розвитку способів пізнання та відображення дитиною світу.

Набуття природничо-екологічної компетентності дошкільників відбувається в різних видах діяльності і потребує практичного засвоєння дітьми системи доступних природничих знань. Базовий компонент дошкільної освіти визначає зміст освітньої лінії «Дитина у природному довкіллі».

Виховання в дошкільників любові до рідної природи починається з розвитку їх сенсорних відчуттів, формування системи знань про об’єкти та явища природи. Згідно з результатами спостереження, більша половина старших дошкільників (78%) обізнані з природним середовищем планети Земля та Всесвітом як цілісним організмом, а 25% дітей лише частково мають загальні уявлення про життя людей на планеті Земля. Майже 75% дітей знають про необхідність дотримання людиною правил доцільного природокористування. Такий же відсоток дітей сприймають природу як цінність, виокремлюючи позитивний та негативний вплив людської діяльності на стан природи.

Головною умовою реалізації завдань екологічного виховання є створення еколого-розвивального середовища, яке сприяє вихованню в дошкільнят екологічної вихованості, яка передбачає виважене поводження в довкіллі та знання правил безпечної поведінки в природі.

В підтвердження цьому є наступні дані, які говорять про те, що у 75% дошкільників сформовані навички піклування про збереження, догляд та захист природного довкілля.

Показники засвоєння вимог освітньої лінії «Дитина у природному довкіллі» Базового компонента дошкільної освіти

Підсумовуючи результати педагогічного обстеження дітей, зазначаємо, що засвоєння вихованцями знань відповідно до вимог освітньої лінії «Дитина у природному довкіллі» відбувається майже на одному рівні.

Рекомендації :

Проаналізувавши результати проведеної роботи, ми визначили основні поради для вихователів:

  • формувати еколого-пізнавальний розвиток шляхом експериментально-дослідницької діяльності дошкільників та виховання екологічно доцільної поведінки дітей за допомогою народознавчого матеріалу.
  • стимулювати допитливість та інтерес до пізнання природи описами її об’єктів та явищ;
  • розвивати вміння класифікувати живу природу на основі безпосереднього сприймання та аналізу зовнішніх ознак, способів взаємодії із середовищем та живлення;
  • частіше спонукати дітей до фантазування, прогнозування, самостійних припущень та висновків.

Освітня лінія  «Дитина у світі культури»

Мета сучасної дошкільної освіти визначається не тільки кількістю знань, умінь і навичок, а й розвитком особистості в системі загальної культури.

Базовий компонент дошкільної освіти засвідчує, що кожна дитина розвивається, реалізується і самовизначається як особистість, ознайомлюючись з надбаннями матеріального та духовного світу, набуваючи навичок помічати корисне і прекрасне, долучаючись до його створення.

Проведення діагностики дало змогу зробити певні висновки щодо рівня сформованості компонентів особистісної культури дітей старшого дошкільного віку. За результатами тестування, 76% дітей виявили потяг до діяльності естетичного напрямку в різних його видах. Це природно, бо специфіка художньо-творчого розвитку дошкільнят обумовлена психологічними, інтелектуальними та художніми параметрами даної вікової групи.

Пізнавальний інтерес до мистецтва, за результатами тестування, виявився таким: оволодіння необхідними технічними прийомами для передачі своїх почуттів у малюнку, ліпленні, аплікації, поєднуючи елементи різних видів мистецтва, зазначено як одне з домінуючих компетентностей (73%). Схильність до переймання духовного потенціалу мистецького твору у власний досвід, виховуючи в собі риси улюблених персонажів, було виявлено у 65% вихованців досліджуваних регіонів.

Однією з складових культурного розвитку старших дошкільників є зв’язність мовлення в поєднанні з виразністю і образністю. Разом з вираженням думки образне зв’язне мовлення відображає відчуття, емоційні й естетичні переживання дошкільнят.

Найвагомішими джерелами розвитку виразності дитячого мовлення є твори художньої літератури й усної народної творчості.

В результаті дослідження проаналізовано, що лише у половини (57%) вихованців сформовані комунікативні навички спілкування з приводу змісту і краси творів. При цьому, зауважимо, що у решти дітей (36%) лише частково розвивається естетика мовленнєвої культури.

Особливе місце у формуванні і розвитку творчої особистості, в дошкільному віці, займає спілкування з мистецтвом, яке дозволяє зрозуміти естетичні здібності та відкриває необмежені можливості для їх удосконалення. Так, 59% дошкільнят в повній мірі реалізують здатність насолоджуватися мистецтвом, а 8% не володіють навичками пізнавати образну його специфічність.

На превеликий жаль, 12% дітей не мають навиків рефлексії стосовно власного мистецького досвіду, а 37% лише частково виявляють художню активність як складову особистісної культури .

Показники засвоєння програмових вимог освітньої лінії

«Дитина у світі культури»

Низькі показники сформованості соціально-культурного розвитку свідчать про недостатній рівень їх естетичного досвіду, стереотипність мислення, що обумовлюється використанням у навчальній роботі з дітьми здебільшого репродуктивних методів навчання.

На основі результатів дослідження можна стверджувати, що актуальною проблемою сучасності є формування матеріальних та духовних цінностей особистості. Найбільш визначальним віковим періодом у духовному зростанні, розвитку культури особистості є дошкільне дитинство.Отже, виникає необхідність в пошуку шляхів оптимізації духовного зростання особистості дитини дошкільного віку, розвитку її творчого потенціалу на основі синтезу мистецтв та творчого самовираження.

Рекомендації:

  • сприяти забезпеченню освітньо-культурнихпотреб дітей, створення умов для їх творчого, інтелектуального, та духовного розвитку.
  • схвалювати прагнення дитини розмірковувати, проявляти турботу про інших, допомагати їм, рахуватися з думкою інших, культурно, доброзичливо поводитися;
  • моделювати гуманну взаємодію з дорослими, ровесниками, виховувати культуру спілкування;

Ключовим етапом діагностики стало виявлення найбільш сформованих компетентностей відповідно до Базового компоненту.В наведеній нижче діаграмі представлені дані щодо засвоєння програмових вимог 7 освітніх ліній Базового компоненту.

Засвоєння дітьми старшого дошкільного віку програмових вимог

7 освітніх ліній Базового компоненту

Моніторинг знань, умінь, навичок за лініями розвитку в групах старшого дошкільного віку показав, що найменші показники належать таким освітнім лініям, як «Мовлення дитини» та «Дитина у світі культури».

Тому, вихователям старших груп ЗДО №2 «Вербиченька» необхідно посилити спрямовану роботу з соціально-культурного розвитку та художньо-мовленнєвої діяльності дітей, адже, мовлення тісно пов’язане з пізнавальним

розвитком дитини, прилученням її до основ морально-етичної, емоційно-ціннісної та художньої культури.

Діти старшої «А» групи (вихователі Бондаренко Л.О., Красновид С.М.) мають елементарні уявлення про звук, слово, речення. Вміють називати звуки, що повторюються у двох – трьох словах, найчастіше вживаються у скоромовці, вірші, утворюють речення за малюнками та схемами, складають схеми речень з двох – трьох слів.

Діти старшої «Б» групи ( вихователі Богданова О.М., Ярошенко С.О.):

– рахують в межах першого десятка і позначають кількість цифрою — 71 %;

– орієнтуються у розташуванні предметів у просторі — 71 %;

– мають знання про геометричні фігури — 85.2 %.

– виконують найпростіші усні обчислення — 71 %

– вміють чітко діяти за словесною інструкцією вихователя — 57 %.

– оперують математичними термінами — 57 %.

Проте, у окремих дітей виникають труднощі у викладанні цифрового ряду від 1 до 10, лічба в зворотному напрямку, лічба парами, визначення суміжних чисел; дітям важко визначати голосні та приголосні звуки; словник дітей не відповідає вимогам програми.

 

Узагальнені результати  розвитку вихованців ЗДО №2 «Вербиченька”                                   (співвідношення %  у порівнянні з 2016 – 2017  н.р.)

Освітні лінії   Вікові групи
3-й р.ж. 4-й р.ж. 5-й р.ж. 6-й р.ж.
Особистість дитини 2017-2018 73% 80% 73% 83%
2016 – 2017 74% 78% 72% 83%
Дитина в соціумі 2017-2018 80% 88% 73% 81%
2016 – 2017 82% 86% 76% 84%
Дитина у природному довкіллі 2017-2018 70% 78% 82% 73%
2016 – 2017 62% 75% 81% 89%
Дитина у світі культури 2017-2018 80% 75% 70% 63%
2016 – 2017 76% 63% 75% 82%
Гра дитини 2017-2018 79% 88% 83% 80%
2016 – 2017 76% 88% 82% 92%
Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі 2017-2018 75% 85% 80% 73%
2016 – 2017 76% 84% 86% 95%
Мовлення дитини 2017-2018 80% 73% 78% 61%
2016 – 2017 79% 72% 80% 92%
Загальний показник 2017-2018 77% 81% 77% 73%
2016 – 2017 68% 81% 81% 94%

 

Узагальнені результати компетентності дітей раннього віку відповідно до освітніх ліній Базового компонента дошкільної освіти (3-й рік життя)

 (у порівнянні з 2016 – 2017 навчальним роком)

Освітні лінії Особистість дитини Дитина в соціумі Дитина у природньому довкіллі Дитина у світі культури Гра дитини Дитина у сенсорно-пізнавальному просторі Мовлення дитини Загальний показник
Термін оцінювання
2017 – 2018 73 80 70 80 79 75 80 77
2016 – 2017 74 82 62 58 76 76 79 68
Динаміка -1 – 2 +8 +22 +3 +1 +1 +9

 

Аналіз діагностування засвідчує, що їх загальні позитивні показники в 2017 – 2018 навчальному році у порівнянні з 2016 – 2017 навчальним роком покращилися, а негативні – знизилися. Простежується позитивна динаміка майже  за всіма лініями розвитку, що свідчить про ефективність навчально-виховної роботи з дітьми протягом року.

Зробивши аналіз рівня компетентностей дітей раннього віку (3-й рік життя) можна зробити висновок, що робота вихователів  Слєпченко Л.О. та Мечет Т.А.  проводилась на достатньому рівні.                                   Але, поряд з цим слід більш доцільно використовувати компоненти розвивального предметно-ігрового середовища в групі, що дасть змогу забезпечити можливість розвитку у грі пізнавальних, соціальних, естетичних потреб дітей. Слабким залишається розвиток дрібної моторики рук, тому показники з образотворчої діяльності на середньому рівні: з метою підвищення сенсорного розвитку дітей слід поповнити сучасним обладнанням групові сенсорні зони, активізувати роботу з мовленнєвого розвитку, особливо роботу в групах та індивідуально.

Узагальненні результати компетентності дітей молодшого віку відповідно до освітніх ліній Базового компонента дошкільної освіти (4-й рік життя)

Освітні лінії Особистість дитини Дитина в соціумі Дитина у природньому довкіллі Дитина у світі культури Гра дитини Дитина у сенсорно-пізнавальному просторі Мовлення дитини Загальний показник
Термін оцінювання
2017 – 2018 80 88 78 75 88 85 73 81
2016 – 2017 78 86 75 63 88 84 72 78
Динаміка +2 +2 +3 +12 0 +1 +1 +3

Аналіз розвитку рівнів компетентності дітей молодшого дошкільного віку (4-го року життя) показав такі результати: робота вихователів з усіх сфер життєдіяльності була на достатньому рівні, вихователі Романенко В.В., Мечет Т.А. створили належні умови для розвитку рівнів компетентності у дітей.

Але необхідно особливу увагу звернути на розвиток мовленнєвої компетентності, розвивати її більш активно; працювати над формуванням навичок організованої суспільної поведінки, оскільки провідним видом діяльності дітей є гра, вихователям необхідно удосконалювати методи керівництва ігровою діяльністю, поновлювати предметно-ігрове середовище.

Освітня лінія «Дитина у природньому довкіллі» – слід спрямувати роботу та розвиток у дітей вміння бережно відноситься до навколишнього середовища, використовувати практично-дослідницьку діяльність. Заохочувати дітей до участі у руховій діяльності, активно залучати до фізкультурно-оздоровчих заходів, розвивати вміння грати в колективі.

Узагальненні результати

компетентності дітей середнього дошкільного віку відповідно до освітніх ліній Базового компонента дошкільної освіти (5-й рік життя)

(у порівнянні з 2016 – 2017  навчальним роком)

 

Освітні лінії Особистість дитини Дитина в соціумі Дитина у природньому довкіллі Дитина у світі культури Гра дитини Дитина у сенсорно-пізнавальному просторі Мовлення дитини Загальний показник
Термін оцінювання
2017-2018 73 73 82 70 83 80 78 77
2016 – 2017 72 76 81 75 82 86 80 81
Динаміка +1 -3 +1 -5 +1 -6 -2 -3

Аналіз результатів обстеження дітей середнього дошкільного віку (5-го року життя) за даними компетентностей показав такі результати: показники за 2017 – 2018  н. р. відрізняються незначним відсотком. Це пояснюється тим, що збільшилась кількість дітей 5-го р. н. Робота вихователів Яременко С.В. та Пасічнюк О.В. з даних розділів проводиться на достатньому рівні, але потребує подальшого вдосконалення робота з мовленнєвого спілкування дітей. Мовленнєву компетентність дітей слід розвивати більш активно, працювати над формуванням навичок організованої суспільної діалогічної мови, частіше спонукати дітей до діалогу, полілогу.

Більше уваги звертати на розвиток математичної компетентності під час прогулянок, умінню орієнтуватися у просторі та часі.

Серед найнижчих показників – рівень розвитку компетентній щодо освіти лінії «Дитина в світі культури». Отже, педагогам слід спрямувати зусилля на розвиток таких складових як предметно-практична діяльність, образотворча діяльність.

Особливу увагу приділяти зміцненню фізичного, психічного та соціального здоров’я дітей, активно залучати до фізкультурно-оздоровчих видів діяльності

Проаналізувавши рівень засвоєння програмових завдань дітьми старшого дошкільного віку, слід урізноманітнити напрями і методи формування компетентності старших дошкільників до навчання в школі: ретельно стежити за розвитком та тренуванням дрібної моторики рук, уваги. Активізувати технології мовленнєвого розвитку та процесів мислення, вдосконалити роботу з фізичного виховання, розвитку соціальної компетентності.

У подальшій роботі приділяти особливу увагу щодо створення розвивального простору та його впливу на розвиток дітей.

Педагогам в 2018 – 2019  н.р. продовжувати створювати сприятливі умови для формування показників розвитку компетентності особистості, а саме: фізичної, соціально-моральної, емоційно-ціннісної, пізнавальної, мовленнєвої, художньо-естетичної, творчої активності в усіх сферах життєдіяльності.

При плануванні та проведенні навчально-виховної роботи з дітьми основним напрямком в роботі повинен бути особистісно-орієнтований та диференційний підхід до дітей, який виявлятиметься в умінні вихователя:

  • створювати сприятливу психологічну атмосферу в групі, більше уваги приділяти психологічним аспектам підготовки дітей до школи;
  • встановлювати емоційне спілкування з дорослими, однолітками;
  • розвивати вміння відтворювати знання в життєво-практичних ситуаціях;
  • формувати схильність до творчості, винахідництва;
  • формувати самостійність, впевненість, спостережливість.
  • розвиток зв’язного комунікативного мовлення дошкільників.

У 2018 – 2019  н.р. продовжувати роботу щодо формування здорового способу життя, збереження і зміцнення здоров’я дітей; патріотичного виховання дітей; надавати психологічну допомогу дітям з проблемами в емоційно-вольовому розвитку; сприяти розкриттю творчих здібностей кожної дитини, виявити обдарованих дітей; використовувати різноманітні форми роботи з метою психологічної компетентності педагогів і психолого-педагогічної освіченості батьків.

В кожній віковій групі ЗДО створена  база щодо оснащення педагогічного процесу та розвивального середовища: є куточки з народознавства, підібрана методична та дитяча література, сучасні наочні матеріали, іграшки тощо. Згідно з планом роботи проводяться тематичні заняття, свята, розваги. В дошкільному закладі створена певна система роботи з народознавства.

Одним з найголовніших завдань освіти взагалі і дошкільної зокрема є створення умов для розвитку творчої обдарованості. Здібність, обдарованість розглядаються, як правило, з урахуванням вікових особливостей. Починаючи з раннього віку проводиться робота по створенню внутрішніх передумов для подальшого психічного і особистісного розвитку дитини. В дошкільному навчальному закладі проводиться робота по виявленню обдарованих дітей, створений Банк даних, де простежується їх участь у різних видах діяльності. З цією метою педагоги використовують інтерактивні форми занять, індивідуальну роботу, роботу в парах, у підгрупах, спрямовані на підсилення активності кожної дитини. Традиційно діти демонструють свої таланти та здібності на різних заходах: святах, розвагах, конкурсах, виставках.

З метою забезпечення достатнього рівня психофізичного розвитку та соціальної адаптації дітей раннього віку протягом навчального року велась певна робота з батьками  дітей, які вперше прийшли до дитячого садка.

Практика довела необхідність роботи «Школи молодих батьків», на засіданнях якої розглядалися  проблеми адаптації дитини на шляху «Дім – дитячий садок», співробітництва сім’ї та дошкільного закладу в період адаптації малюка. Велике значення для розвитку дітей раннього віку має організація предметного ігрового середовища. Педагогами та батьками було багато зроблено в цьому напрямку: придбано нові іграшки, поповнено дидактичний матеріал для розвитку сенсорних здібностей дітей.

В зв’язку з новим набором дітей  до груп раннього  та молодшого віку

в новому навчальному році залишається проблема адаптації дитини в дошкільному закладі. Необхідно більше уваги приділити роботі з молодими батьками («Школа молодих батьків»).

Велика увага приділяється роботі з розвитку індивідуальних здібностей, потреб, інтересів кожної дитини. З цією метою організовані додаткові освітні послуги – мережа гуртків , яка функціонувала у 2017 – 2018 навчальному році  відповідно побажань батьків, а саме:

  1. – «Фольклорний гурток» керівник Матвійчук Валентина Олексіївна, 10 вихованців . Метою роботи цього гуртка є виховання любові до української пісні, до народних звичаїв. Дітям цікаво дізнаватися звичаї українського народу, його духовні скарби і культуру. Велику увагу музичний керівник приділяє розвитку творчих можливостей кожного гуртківця. Результатом роботи гуртка є виступи дітей на міському конкурсі «Співанкова райдуга дитинства», участь дошкільнят в виступах на святах, розвагах, конкурсах, організованих як в дошкільному закладі, так і в місті.
  2. « Калинонька» – керівник Ярошенко С.О., 10 вихованців. Мета роботи цього гуртка – це ознайомлення дітей з народною символікою, традиціями, оберегами як видом традиційно декоративно – ужиткового мистецтва, розвитку естетичного смаку. Кожна вікова група потребує особливого догляду і виховання. Для того, щоб гармонійно сформувати підростаючу особистість, наділену національною свідомістю, гідністю, здатну зберігати і приумножувати національну культуру, вихователь розпочала працювати з вихованцями молодшої групи. Для більшого занурення дітей у побут і звичаї наших пращурів, у дошкільному закладі у 2015 році облаштовано народознавчу світлицю, де і проходять заняття гуртка.  Цей гурток функціонує вже 3 роки.  Досвід показує, що вміле звертання до народознавства у виховній роботі дає змогу забезпечити тісний контакт дошкільного закладу і сім’ї .
  3. «Маленькі мислителі» – логіко – математичний гурток, керівник вихователь Слєпченко Любов Макарівна. Гурток працює протягом семи років, цей гурток відвідують 12 вихованців. Вже можна зробити висновок, що він має неабияке значення при підготовці дітей старшої групи до навчання у школі. Робота гуртка спрямована на те, щоб навчити малюків міркувати, порівнювати, узагальнювати, робити висновки. Багато уваги приділяється проведенню дидактичних, словесних, розвиваючих ігор. Практика показала, що під час таких ігор діти оволодівають вміннями виділяти мету, тобто самі намічають запам’ятовувати  те, що необхідно, у дітей розвивається пам’ять. Заняття гуртка Слєпченко Л.М. робить цікавими, змістовними, діти отримують від них і задоволення і знання.
  4. «Природолюб» – гурток еколого – природничої діяльності, керівник Романенко В.В., відвідують 10 вихованців старшої групи. Гурток функціонує з 2013 року. Вихователь уміло організовує дослідницьку діяльність дітей, використовуючи при цьому, крім доступної наукової інформації та цікавого приладдя (магніти, лупа, мікроскоп), авторські казочки, прийоми ТРВЗ. Це підвищує пізнавальну активність, максимально сприяє проявам дитячого інтересу, самостійності, відповідальності, винахідливості. Вихованці групи «Віночок »  в ході підсумкового заняття з теми «Космос» у квітні 2015 року продемонстрували глибоку обізнаність, а подекуди й енциклопедичні знання планет Сонячної системи, їх супутників, комет, астероїдів, різноманітних літальних апаратів тощо. Захоплюючий ігровий сюжет «космічної подорожі» спонукав дітей до аналізу впливу діяльності людей на природу Землі, а під час пошуково-дослідницької діяльності діти робили висновки про зміну часу доби та пір року, знаходили способи перетворення льоду в рідкий стан.
  5. «Жайворонок» – гурток з навчання дітей народним ремеслам, керівник Яременко С.В., відвідують 10 вихованців старшої групи. Цей гурток в дошкільному закладі функціонує лише з 01.09.2015 року, але вже можна зробити висновки, що керівник гуртка дуже кваліфіковано навчає дітей виготовляти вироби, прикрашати їх на заняттях, а потім використовувати для сюжетної гри вихователь . Завдяки використанню проблемних ситуацій, роботи у малих групах, вправ для активізації словника, та рефлексії дітей навчають проявляти старанність, цінувати власні вироби та водночас усвідомлювати різницю між продуктами праці дорослих і дітей.
  6. Малята – здоров’ята» – фізкультурно – туристичний гурток, керівник Бондаренко Людмила Олексіївна, 24 вихованців. Працює з 2011 року. Систематично і планомірно проводиться робота, спрямована на прищеплення любові до здорового способу життя, активного відпочинку, краєзнавства, подорожей, пізнання навколишнього, уміння поводитись в різних ситуаціях, які трапляються на відпочинку. Свої спортивні навички вихованці демонструють під час проведення міських змагань « Перші кроки».
  7. Формування, збереження й зміцнення здоров’я дітей – одна з актуальних проблем нашого суспільства, тому з 01.09.2015 року в закладі функціонує гурток з безпеки життєдіяльності « Обежедейка» – , керівник гуртка Мечет Т.А. , який відвідують 15 вихованців. Під час гурткової роботи педагог намагається розкрити систему знань про небезпеку різного походження, заходи по її запобіганню, прищепити навички захисту та самозахисту.

Також в дошкільному закладі функціонують і гуртки за батьківські кошти :

  1. Гурток з вивчення англійської мови, керівник Мирон Юлія Михайлівна. Розпочав свою роботу гурток з 2011 року, працює 4 години на тиждень, в цьому році його відвідує  70 вихованців починаючи з молодшої групи. Робота гуртка забезпечує успішне оволодіння дітьми початкових основ англійської мови, мовленнєвої активності дітей, збагачення знань про особливості народності, про основні національні традиції, звичаї країни, мова якої вивчається.
  2. Гурток хореографії керівник Кобзєва Наталія Іванівна, працює з 2012 року, 4 години на тиждень і його відвідує відвідує  71 вихованець починаючи з молодшої групи. Протягом не одного десятка років педагоги використовують рух як засіб музичного розвитку дітей дошкільного віку. Під час  заняття танцями керівник гуртка   розвиває у дошкільнят почуття ритму, музичний слух, культуру руху, гнучкість, пластику, зміцнює  дихальну, м’язову і серцево-судинну систему дитячого організму, тим самим сприяючи здоровому способу життя дошкільників. Крім цього йде розвиток дитячого танцювального творчості. Результати роботи гуртка можна спостерігати під час проведення свят, розваг, відкритих заходів.

Творчість – як вітаміни: небагато треба, але якщо їх бракує, то хвороби і зміни в розвиткові неминучі. Саме розвиткові творчості і сприяє гурткова робота,  яка в нашому дошкільному закладі набула великої популярності.  В яскравій формі, близькій дитячій природі, через музику, казку, гру, сюрпризи дитина  закріплює знання і поняття про світ людських стосунків, взаємозалежність і взаємозв’язок  із світом природи, оволодіває законами пізнання.

Але недостатньо проводився моніторинг з батьками щодо організації додаткових різноманітних форм освітнього процесу – гурткова робота. На це необхідно звернути увагу в 2018 – 2019  н. р.

Безпека життєдіяльності учасників навчально-виховного процесу

Відповідно до Закону України «Про охорону праці», «Положення про організацію роботи з охорони праці в закладах освіти» адміністрація спільно з профспілковим комітетом працюють над впровадженням державної політики в галузі охорони праці. Весь навчально-виховний процес здійснюється відповідно до Інструкції з охорони життя і здоров’я дітей дошкільного віку. Контроль за необхідними і безпечними умовами праці – триступеневий, за участю завідувача, відповідальних осіб, комісії з охорони праці і батьківського комітету. Таким чином, контроль з охорони праці та безпеки діяльності в ЗДО в 2017 – 2018  н. р. мав комплексний характер і вчасно реалізовувся адміністрацією.

У закладі в наявності вся нормативна база з питань охорони праці та пожежної безпеки. Необхідна ділова документація ведеться відповідно до вимог «Положення про навчання та інструктаж з охорони праці», все обладнання справне, знаходиться в задовільному стані. Постійно проводилась робота щодо запобіганню всім видам дитячого травматизму.

У  ЗДО сплановані та проводяться заходи з  питань охорони життя і здоров’я дітей  та запобігання усім видам дитячого травматизму. Матеріали  заходів: бесіди,  сценарії ігор, конкурсів, питання вікторин, малюнки тощо – зберігаються у вихователів та вихователя – методиста. В методичному кабінеті підібраний матеріал для роботи з дітьми, батьками, педагогами.

Питання охорони життя та здоров’я дітей та запобігання усім видам дитячого травматизму систематично заслуховуються на педагогічних заходах, нарадах колективу, групових та загальних батьківських зборах, проводиться індивідуальний інструктаж батьків, бесіди, консультації, оформлені інформаційні матеріали в батьківських куточках. Завідувачем були видані усі відповідні накази, з якими  ознайомлені всі працівники ЗДО під підпис.

Вихователі  активно залучають до профілактичної роботи з питань охорони життя та здоров’я дітей  та запобігання усім видам дитячого травматизму батьків.   В дошкільному закладі оформлені куточки та стенди з даної тематики у кожній віковій групі та у коридорі. Аналіз роботи з даного питання свідчить про те, що ЗДО має достатнє інформаційно-нормативне забезпечення та забезпечені методичною і художньою літературою, дидактичними посібниками, наочними матеріалами: оформлені макети “Перехрестя” з дорожніми знаками, машинками, жезлами; протипожежні щити, атрибути до сюжетно-рольових та рухливих ігор.

З метою запобігання травматизму в групах один день на тиждень проводилася різноманітна робота з охорони життєдіяльності вихованців ЗДО. Діти старших груп отримували елементарні навички та знання про норми поведінки у надзвичайних ситуаціях екологічного, техногенного, природного характеру. Вихователі всіх вікових груп в своїй роботі багато уваги приділяли вивченню правил електробезпеки, пожежної безпеки, безпеки на дорозі, поведінки з незнайомими людьми, ознайомленню з небезпечними ситуаціями природного характеру (землетрус, ожеледь, повінь, тощо). Окрім того, на виконання програми виховання і навчання дітей від двох до семи років «Дитина», відповідно до Базового компонента дошкільної освіти  вихователі навчали дітей засобам збереження свого здоров’я і здоров’я оточуючих. В цій роботі надавали перевагу методу моделювання, аналізу певних ситуацій, бесідам. Отже, систематична і послідовна робота з БЖД сприяла якісному проведенню  Тижнів безпеки: в жовтні  2017 року був проведені «Тиждень знань з безпеки життєдіяльності», а у квітні 2018 року був проведений «Тиждень безпеки», де мали місце цікаві і дієві форми роботи з дітьми, батьками, співробітниками, щодо різних розділів безпеки життєдіяльності. Вихователі всіх груп мали змогу проаналізувати знання та навички дітей під час проведення  підсумкових занять, бесід.

Але необхідно більше уваги приділяти виготовленню та розробці дидактичних ігор, різноманітних атрибутів до сюжетно-рольових ігор з безпеки життєдіяльності та використанню нетрадиційних форм роботи з даного питання. Бажано запрошувати фахівців під час проведення Тижнів безпеки в ЗДО.

Випадків дитячого травматизму під час навчально-виховного процесу протягом року не зафіксовано.

За минулий навчальний рік збільшилась кількість дітей 5-річного віку

в мікрорайоні, які охоплені дошкільною освітою. В дошкільному закладі створено і кожного року поновлюється банк даних про дітей дошкільного віку, які проживають у мікрорайоні, визначено форму здобуття дошкільної освіти дітьми 5-річного віку.

Дітей, неохоплених дошкільною освітою в мікрорайоні ЗДО, Педагогічний колектив проводив систематичну роз’яснювальну роботу серед батьків дошкільників  щодо необхідності спілкування з однолітками, оволодінням елементарними навичками навчання, соціальній адаптації дитини тощо. Неодноразово вихователі запрошували дітей та батьків до участі в масових  святкових та виховних заходах: конкурси, виставки, Дні здоров’я, святкові ранки тощо.

Фізкультурно-оздоровча робота

Пріоритетними у 2017 –  2018 навчальному році були і залишаються здоров’язберігаючі технології. У закладі сформувалась модель оптимальної взаємодії всіх спеціалістів, об’єднаних єдиною професійною метою, які допомагають у реалізації медико – педагогічного супроводу дитини. В наявності фізкультурно – музична  зала, яка оснащена необхідним спортивним інвентарем.

Фізичне виховання та оздоровча робота в дошкільному закладі спрямована на охорону і зміцнення здоров’я  дітей,  розвиток їх фізичних якостей, підвищення захисних сил організму, вироблення звички до здорового способу життя. Основою системи фізкультурно – оздоровчої роботи в закладі є руховий режим як сукупність різних засобів та організаційних форм роботи з дітьми. В дитячому садку створені необхідні умови для забезпечення оптимального рухового режиму. Слід відмітити, що поряд зі стандартним спортивним обладнанням вихователі використовують посібники, виготовлені власноруч за допомогою батьків: корегуючи доріжки з природного матеріалу, кошики для кидання м’ячів та інше.

Аналізуючи результати фізкультурно-оздоровчої роботи можна зробити висновок, що систематична робота з охорони життя та здоров’я дітей, формування основ здорового способу життя, шляхом збагачення спектру оздоровчих заходів та підвищенню рухової активності дітей була ефективною. Збільшилась кількість дітей, які стали уважно ставитись до свого здоров’я, займаються фізкультурою і спортом. В ЗДО створені належні умови для фізичного виховання дошкільників.

Протягом року педагоги вдало використовували методи, прийоми, способи організації дітей під час проведення фізкультурних занять, різноманітних спортивних заходів. Використовувались традиційні і нетрадиційні методи і прийоми навчання дітей за методикою Є.С.Вільчковського та М.М.Єфименка.

У закладі значна увага приділялась проведенню загартовуючи та оздоровчих заходів: щоденна ранкова гімнастика, заняття, спортивні розваги, свята, Дні здоров’я – в цей день основна увага приділялась організації та використанню всіх форм роботи з фізичного виховання, місячник фізкультурно – оздоровчої та спортивно – масової роботи ( вересень 2017 р.), гімнастика пробудження, фізкультхвилинки та фізкультурні паузи під час занять, в лютому  2018 року була проведена педагогічна рада «Зміцнення фізичного здоровя дошкільників шляхом активації фізкультурно – оздоровчих видів діяльності », де розглядались питання щодо збереження та зміцнення фізичного та психічного здоров’я дітей, питання мотивації здорового способу життя, та всебічний розвиток дітей засобами фізкультури.

У травні 2018  року відбувся  міський  спортивний  фестиваль  «Перші кроки », де діти,  педагоги та батьки  нашого дошкільного закладу приймали активну участь.

Невід’ємною складовою фізкультурно – оздоровчої роботи є пропаганда здорового способу життя серед дітей і батьків. Відповідний матеріал вихователі розміщують в куточках для батьків, дане питання розглядається на батьківських зборах.

Пріоритетним напрямком просвітницької роботи є формування свідомого ставлення до свого організму та уявлення про можливості його збереження та зміцнення. Різноманітні форми роботи з фізичного виховання спрямовані на формування у дітей уявлень про правила безпечної поведінки, про можливості людського організму, про користь рухової діяльності, здорового способу життя. Так, зокрема, були проведені бесіди з батьками про особисту гігієну вдома і в дитячому садку, паралельно змодельовані та обіграні аналогічні ситуації з дітьми. Але є недоліки цієї роботи: не приділялося достатньо уваги плануванню тематичних, сюжетних фізкультурних занять на свіжому повітрі, пішохідні переходи планувалися і проводилися формально, недостатньо цікавих сюжетів та спортивних розваг, не витримувався руховий режим у часі.

За результатами медичного обстеження діти в дитячому садку поділені на фізкультурні групи згідно встановлених діагнозів:

 

Показн. стану

здор.

Кільк.

показн.

 

Група здоров’я

 

 

Група здоров’я

 

Фізичний розвиток

 

І

 

ІІ ІІІ осн. підг. спец. гарм. н/сер. в/сер.
Кількість

дітей

81 40 10 123 5 3 123 3 5
% 62 30 8 94 4 2 94 2 4

 

На диспансерному обліку знаходиться 35 дітей.

Вихователі знають про розподіл дітей на фізкультурні групи тому, під час проведення фізкультурних занять вони враховують стан здоров’я дітей, які віднесені до підготовчої групи, зменшуючи їм навантаження.

Аналіз зведених даних дітей старшої групи ( 49 дітей) показує, що програмові нормативи з фізичного виховання виконуються на 80 %. Це свідчить про недостатній рівень розвитку рухів, фізичних якостей у дітей.

В новому навчальному році необхідно більше уваги приділити саме цій проблемі

В дошкільному закладі проводяться усі необхідні профілактичні заходи:

– контролюється виконання санітарно – гігієничних норм працівниками закладу на всіх ділянках;

– здійснюється щоденний  ранковий огляд дітей;

– проводиться інформаційна робота для батьків через інформаційні куточки;

– здійснюється медико – педагогічний контроль за станом здоров’я дітей.

Влітку були проведені оздоровчі заходи, яки полягали у забезпеченні повноцінного збалансованого харчування, проведенні змістовного дозвілля дітей , забезпеченні достатнього рухового режиму на свіжому повітрі.

Завдяки систематичності проведення загартовуючих процедур захворюваність дітей за минулий рік склала 4,5 днів на одну дитину. Зниження захворюваності є результатом плідної співпраці всього колективу дошкільного закладу з батьками вихованців.

Належний рівень організації харчування  є  важливою умовою комфортного перебування дітей у закладі. Закон України «Про дошкільну освіту» багато уваги надає саме цій ланці роботи.

Вартість харчування однієї  дитини складає: ясла – 22.00 грн., сад – 26-00

Батьки сплачують 60 %  від вартості харчування на день. 40 %  додаються з місцевого бюджету. Від сплати за харчування звільнені діти , батьки яких виконують військовий обов’язок у зоні проведення АТО, діти – інваліди, діти, позбавлені батьківського піклування; 50%  батьки сплачують за дітей з багатодітних родин

Санітарно-гігієнічні умови у ЗДО відповідають Державним санітарним правилам і нормам. Оптимальний рівень природного освітлення забезпечений за умови лівостороннього освітлення навчальних приміщень. У результаті досліджень виявлено найбільш важливі фактори , що впливають на здоров’я дітей. Розроблені індивідуальні  рекомендації щодо збереження та формування міцного здоров’я дитини.

В ЗДО  ведуться соціальні паспорти дітей пільгових категорій по групам, по закладу, у яких надано повну характеристику соціального складу вихованців. Статус дітей пільгових категорій підтверджується відповідними   документами, які є підставою для надання їм пільг, передбачених законодавством України. Сформовано базу даних цих дітей: зазначено повні анкетні дані дитини, дані про батьків чи осіб, які їх замінюють, зібрані пакети документів, які підтверджують статус дитини.

В дошкільному закладі виховується  15 дітей пільгових категорій, а саме:

Категорія дітей ЗДО №2
Дитина – інвалід 1
діти, позбавлені батьківської опіки та піклування 1
Діти, із мазозабе6зпечених сімей 10
діти з багатодітних родин 2

Організація харчування дітей пільгових категорій здійснюється відповідно до діючого законодавства України:

Діти безкоштовно відвідували гуртки, театралізовані вистави концерти, Проводився патронат соціально – незахищених сімей. Питання щодо соціального захисту дітей розглядались на виробничих нарадах, батьківських зборах, на засіданнях батьківського комітету, проводились бесіди та консультації.

Наступність ЗДО та початкової школи

Педагогічним колективом у  2017 – 2018  н.р. проводилась планомірна робота з підготовки дітей до навчання в школі, та щодо вдосконалення змісту, форм і методів роботи з дітьми 6-го року життя за Програмою виховання і навчання дітей від двох до семи років «Дитина», відповідно до вимог Базового компонента дошкільної освіти (нова редакція).

Протягом 2017 – 2018  н.р. продовжувалась співпраця педагогів ЗДО №2       «Вербиченька»  та вчителів початкових класів ЗОШ – НВК І ступеня – ДНЗ.

Було організовано спільне засідання педради, день відкритих дверей, дискусії, взаємне ознайомлення з навчальними програмами, консультування.

Спільно з учителями , вихователями старшої  групи та батьками  були  проведені батьківські збори в ЗДО у лютому 2018 р., де розглядалось питання підготовки дітей до навчання в школі та адаптації першокласників до навчально-виховного процесу. Використовуючи сучасні ІКТ, доступно відповіли на запитання батьків та розповіли про спільну роботу ЗДО та ЗОШ – НВК. Організоване  постійне інформування батьків щодо успішної підготовки дітей до школи. Проведені консультації для батьків з теми: «Готуємо дитину до школи», «Що потрібно знати першокласнику», тощо.

Педагогами було проведено облік дітей, які не відвідують дошкільні заклади, в т.ч. старших дошкільників, у закріпленому за дошкільним закладом мікрорайоні. Вихователі відвідували родини цих дітей, з’ясували причини з яких дитини перебуває вдома, питання про те, ким і яким чином здійснюється підготовка дитини до навчання в школі, чи є у дитини можливість спілкуватися з однолітками. В 2018 – 2019 навчальному році планується продовжити роботу по забепеченню багатокомплектності та наступності дотримання поступовості у навчально – виховній роботі при переході до шкільного навчання; вдосконалення роботи  на розвиток порівняльного та пояснювального мовлення  дітей; розвиток сенсомоторної координації на аркуші і техніка малювання; формування адекватної самооцінки.

Діти 5-річного віку мікрорайону 100% охоплені різними формами дошкільної освіти.

У закладі створені умови для забезпечення відповідності змісту освіти дітей старшого дошкільного віку згідно вимог Базового компонента дошкільної освіти (нова редакція) та Програми виховання та навчання дітей від двох до семи років «Дитина» та програми «Впевнений старт». Основна мета – створення рівних стартових умов для дітей п’ятирічного віку для навчання в школі.

Соціально-економічний розвиток ЗДО

У дошкільному закладі створено умови для безпечного проведення освітньо-виховного процесу, для роботи всіх категорій працівників.

Фінансово-матеріальне забезпечення ЗДО відбувалось за рахунок бюджетних коштів. Стан приміщень ЗДО відповідає санітарним нормам, має задовільну оцінку. Ігрові майданчики та територія що прилягає до них утримується в чистоті відповідно до санітарних норм. Гігієнічний режим прибирання постійно і систематично контролюється медичною сестрою старшою. Робочі місця відповідають санітарно-гігієнічним нормам, вимогам безпеки і охорони праці.

Всі категорії обслуговуючого персоналу забезпечені спецодягом.

ЗДО забезпечено необхідним обладнанням: меблями, м’яким інвентарем.

Пріоритетними напрямами у сфері матеріально-технічного забезпечення  є оснащення освітньої діяльності  сучасним устаткуванням ЗДО.

На підставі отриманих результатів за 2017 – 2018 н. р. можна виділити загальні недоліки в роботі закладу дошкільної освіти, враховуючи досягнення і перспективи розвитку: вдосконалення контролю за станом розвитку зв’язного мовлення дошкільників (комунікативного) ( усі вікові групи);

  • слабким залишається розвиток дрібної моторики рук дітей раннього віку (розвивати її допоможе водяна та пісочна терапія);
  • недостатня робота щодо виявлення і розвитку спортивних здібностей дітей, оздоровленню кожної  дитини, відповідно її індивідуальних особливостей.

 

 

Директор (завідувач) ЗДО №2                                        Т.О. Ніколаєнко